Марка 4:3-11

Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне впало край дороги, і прилетіли пташки небесні і поклювали його. Інше впало на кам’янистий грунт, де було небагато землі, і відразу проросло, бо земля була неглибока. Коли ж зійшло сонце, було обпалене і, не маючи кореня, засохло. Ще інше впало в терен, і терен виріс і заглушив його, і воно не дало плоду. Ще інше впало в добрий грунт і дало плід, що ріс і зростав, і принесло яке тридцять, яке шістдесят, а яке сто. І сказав їм: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! Коли Він залишився на самоті, ті, що оточували Його, разом із Дванадцятьма запитали Його про цю притчу. Він сказав їм: Вам дано пізнати таємницю Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе говориться притчами

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Марка 4:3-11