Вiд Марка 14:10-52
Вiд Марка 14:10-52 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати. А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його. А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити? І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним. І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху? І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас. І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати. А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма. І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене... Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я? А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною... Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!... Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі. І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім! А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли. Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці! По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я! Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене! А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі... І приходять вони до місцевости, на ім’я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся. І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити... І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте! І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година. І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти... І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло! І знову пішов і молився, те саме промовивши слово. А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати... І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!... Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник... І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть. І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його... Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його. А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо. А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене. Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання. Тоді всі полишили Його й повтікали... Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його. Але він, покривало покинувши, утік нагий.
Вiд Марка 14:10-52 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Один з дванадцятьох апостолів, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і почав говорити з ними про те, як він може допомогти їм заарештувати Ісуса. Ті дуже зраділи, почувши його, й пообіцяли добре заплатити йому за це. Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса. Першого дня свята Прісних Хлібів, коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня, Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?» Ісус послав двох Своїх учнів, сказавши: «Ідіть у місто, там ви зустрінете чоловіка, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде, та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?” Та той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері». Отож учні пішли до міста, і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю. Коли настав вечір, Ісус із дванадцятьма апостолами прийшов до тієї оселі. І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто тут зараз їсть зі Мною, зрадить Мене». Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я?» Ісус відказав їм: «Так, це один із вас. Той, хто опустив хліб в чашу разом зі Мною і зрадить Мене. Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього в Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися». За вечерею Ісус узяв хлібину, та, віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє». Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм, і всі пили з неї. І сказав Ісус: «Це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий для людей Його і що проллється на користь багатьох народів. Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли питиму молоде вино в Царстві Божому». І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору. Тоді Ісус сказав учням Своїм: «Усі ви втратите віру свою. Кажу так, бо написано у Святому Писанні: „Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”. Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас». Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!» Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене». Та Петро й далі вперто наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме. Ісус та Його учні прийшли до місцевості, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я помолюся». Він узяв з собою Петра, Якова та Іоана. Ісус почав тужити й журитися, говорячи учням Своїм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і пильнуйте». І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися, щоб, якщо це можливо, обминула Його лиха година. І молив Він: « Авва , Отче, все підвладне тобі. Хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Симоне, чому ти спиш? Хіба ж не міг ти лише однієї години не спати? Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне». І знову відійшов Він і молився про те ж саме. Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Знічені, вони не знали, що й сказати. І підійшов Він утретє й сказав їм: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить. Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників. Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!» Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики, книжники та старійшини. Юда пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його і візьміть під варту». Тож він підійшов до Ісуса й, сказавши: «Вчителю», — поцілував Його. Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту. Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо. Тоді Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. Я ж щодня був з вами у храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Однак все це сталося, щоб збулося все, що було написане у Святому Писанні». Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть. Серед Ісусових послідовників був один юнак, одягнений у лляну ряднину на голе тіло. Його також намагалися схопити, але він кинув ту ряднину і втік голий.
Вiд Марка 14:10-52 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Іуда ж Іскаріот, один з Дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати Його їм. Вони, почувши про це, зраділи й пообіцяли дати йому грошей, і він шукав, як би при нагоді видати Його. У перший день Опрісноків, коли заколювали пасху, Його учні кажуть Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли й приготували Тобі їсти пасху? І Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть у місто, і вас зустріне чоловік, який нестиме глек з водою. Підіть за ним і, куди він увійде, скажіть господарю дому: Учитель каже: Де кімната, у якій Мені їсти пасху зі Своїми учнями? І він покаже вам велику горницю, застелену й готову: там і приготуйте для нас. Його учні пішли, прийшли в місто і знайшли все так, як Він сказав їм, і приготували пасху. Коли настав вечір, Він прийшов з Дванадцятьма. І коли вони возлежали і їли, Ісус сказав: Істинно вам кажу: один з вас, що їсть зі Мною, зрадить Мене. Вони почали сумувати й казати Йому один за одним: Невже я? — і інший: Невже я? Він сказав їм у відповідь: Один з Дванадцятьох, що вмочає зі Мною в миску. Утім, Син Людський відійде, як написано про Нього, та горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не родитися. І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розламав, роздав їм і сказав: Беріть, їжте; це Моє тіло. І, взявши чашу, віддав подяку і подав їм, і всі з неї пили. І сказав їм: Це Моя кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох. Істинно вам кажу, що не буду вже пити плоду виноградної лози до того дня, коли буду пити його новим у Царстві Божому. І, заспівавши гімн, вони пішли на Оливну гору. І Ісус каже їм: Усі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: Уражу пастуха — і розбіжаться вівці. Та після Мого воскресіння Я піду перед вами в Галілею. Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться, то я — ні. Ісус каже йому: Істинно тобі кажу: сьогодні, в цю ніч, перш ніж двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене. Та він ще більше запевняв: Якщо мені треба буде й померти з Тобою, я не зречуся Тебе. Те саме казали й усі інші. Приходять вони на місце під назвою Гефсиманія, і Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся. І, взявши з Собою Петра, Якова та Іоана, почав жахатись і терзатися. І каже їм: Моя душа сумує смертельно; побудьте тут і попильнуйте. І, пройшовши трохи вперед, упав на землю й молився, щоб, якщо можливо, цей час обминув Його. І казав: Авва, Отче! Тобі все можливо. Пронеси цю чашу повз Мене! Але не що Я хочу, а що Ти. Приходить Він і бачить, що вони сплять, і каже Петру: Симоне, ти спиш? Невже ти не міг попильнувати однієї години? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу; дух-то хоче, а плоть немічна. І знову відійшов і помолився, сказавши ті самі слова. Вернувшись, Він побачив, що вони знову сплять, бо в них обважніли очі, і вони не знали, що Йому відповісти. Приходить утретє й каже їм: Ви й далі спите і відпочиваєте? Досить! Прийшов час: ось Син Людський видається в руки грішників. Уставайте, ходімо; ось наблизився Мій зрадник. І відразу, ще Він говорив, прийшов Іуда, один із Дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами й киями від первосвященників, книжників і старійшин. А Його зрадник дав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, той і є Він; схопіть Його й пильно ведіть. І, прийшовши, відразу підійшов до Нього й сказав: Равві, Равві! — і поцілував Його. І вони наклали на Нього свої руки і схопили Його. А один із тих, що стояли поруч, витягнув меч, і вдарив раба первосвященника, і відтяв йому вухо. Тоді Ісус заговорив і сказав їм: Як на розбійника вийшли ви з мечами й киями, щоб узяти Мене. Щодня Я був з вами в Храмі й навчав, і ви не хапали Мене; але це сталось для того, щоб збулося Писання. Тоді всі залишили Його і втекли. За Ним ішов один юнак, загорнений у льняне покривало на голе тіло, і слуги схопили його. Та він, залишивши покривало, голим утік від них.
Вiд Марка 14:10-52 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його. А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати. Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив? Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним. Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху? І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас. І відійшли учні, і прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху. А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма. І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене. Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?] Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці. І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися! Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє! І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї. І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох. Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві! І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору. І каже їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці. Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї. А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я! Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене! Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все одно не відречуся від Тебе! Так само говорили й усі інші. І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся. Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися, та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте! Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година. І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти! Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години? Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне! І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова. А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти. Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників. Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник! Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших. Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть! І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його. Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його. Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо. Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити. Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання! І, залишивши Його, усі учні втекли. А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його. Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
Вiд Марка 14:10-52 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його. Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити. І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху? І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним, і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти? І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам. І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху. І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма. І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною. Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я? Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску. Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той. Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї. І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся. Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому. І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну. І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї. Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею. Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я. І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене. Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали. І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь. І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу; і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте. І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година. І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти. І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати? Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне. І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи. І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати. І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам. Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся. І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших. Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно. І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його. Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його. Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо. І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене? Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання. І, покинувши Його, всї повтїкали. А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни); він же, зоставивши полотно, нагий утїк од них.