Вiд Матвiя 18:23-35
Вiд Матвiя 18:23-35 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Отже, Царство Небесне подібне до царя, який вирішив упорядкувати рахунки зі своїми слугами. І як тільки він почав це робити, привели до нього боржника, який був винен десять тисяч талантів. Оскільки той не мав, чим сплатити борг, цар наказав продати його разом з жінкою, дітьми та майном, що той мав, аби повернути гроші. Тоді слуга впав на коліна і почав благати: „Зажди трохи і, клянуся, я поверну все!” І змилосердився цар, простив той борг і відпустив його. Коли слуга пішов, то знайшов одного зі своїх побратимів, який був винен йому сто динарів, схопив того за горло і сказав: „Поверни все, що винен мені!” Той упав на коліна й почав благати: „Зажди трохи, і я поверну все!” Але перший слуга відмовив, пішов і кинув його за грати на весь час, аж доки не сплатить борг. Коли інші слуги побачили, що сталося, то дуже обурились і пішли розповіли про все хазяїну. Цар покликав того слугу й мовив до нього: „Ти — негідний рабе! Я простив тобі весь твій борг, бо ти благав мене! То хіба ти не мусив так само виявити милосердя до свого побратима, як я це зробив?” І, розгнівавшись, він звелів покарати слугу і тримати у в’язниці, аж доки той не сплатить усе вповні. Ось як Мій Отець Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас від усього серця не простить брата чи сестру свою».
Вiд Матвiя 18:23-35 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів здійснити розрахунки зі своїми слугами. І коли він почав здійснювати розрахунки, привели до нього одного, який був винен йому десять тисяч талантів. І оскільки той не міг заплатити, то його господар наказав продати його, і його дружину, і дітей, і все, що він мав, і заплатити. Тоді той раб упав і, вклоняючись йому, сказав: Господарю, потерпи мені, і я все заплачу тобі. Господар, зжалившись над тим рабом, відпустив його і простив йому борг. А той раб, вийшовши, зустрів одного зі своїх співрабів, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, став душити, кажучи: Заплати мені те, що винен. Тоді його співраб упав йому в ноги і, благаючи його, сказав: Потерпи мені, і я все заплачу тобі. Та він не схотів, а пішов і посадив його у в’язницю, доки той не віддасть борг. Його співраби, побачивши, що сталося, дуже засмутились і прийшли й розповіли своєму господарю про все, що сталося. Тоді його господар покликав його і каже йому: Злий рабе! Я простив тобі увесь той борг, бо ти ублагав мене. То чи не слід було й тобі змилуватися над своїм співрабом, як і я змилувався над тобою? І, розгнівавшись, його господар віддав його мучителям, доки той не віддасть йому весь борг. Так і Мій Небесний Отець зробить з вами, якщо ви не простите від свого серця кожен своєму брату його провин.
Вiд Матвiя 18:23-35 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! Та той не схотів, а пішов і всадив до в’язниці його, аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.
Вiд Матвiя 18:23-35 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами. Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам. І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен! А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам. Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою? І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму [його переступів].
Вiд Матвiя 18:23-35 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх. Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів. Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дїтей, і все що мав, та й віддати. Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам. Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг. Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен. Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі. Він же не схотїв, а, відійшовши, укинув його в темницю, поки віддасть довг. Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось. Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав єси мене; чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе помилував? І, розгнївившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому. Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.