Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами.
Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів.
А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг.
Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам.
І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив.
Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен!
А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам.
Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.
Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося.
Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене.
Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою?
І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг.
Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму [його переступів].
Біблія
Біблія для діточок
