Вiд Матвiя 17:14-27

Вiд Матвiя 17:14-27 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Наступного дня, Ісус та Його учні повернулися до народу, та один чоловік, підійшовши до Нього, впав перед Ним на коліна і мовив: «Господи, змилуйся над сином моїм! Він хворий на епілепсію, дуже страждає і часто кидається в огонь або воду. Я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його». І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!» Ісус заговорив суворо до демона й наказав вийти з хлопця, той вийшов, і хлопець тут же зцілився. Учні Ісуса підійшли до Нього, коли Він був на самоті, й запитали: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» Та Він відповів їм, мовивши: «Тому що у вас мало віри. Істинно кажу вам: якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б звеліти цій горі: „Пересунься звідси туди”, — і вона б пересунулася. Тоді для вас нічого б не було неможливого». [«Цей рід (злий дух) можна вигнати лише молитвою і постом»]. Коли вони всі разом прийшли до Ґалилеї, Ісус мовив: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але на третій день Він воскресне з мертвих». Почувши це, учні Його дуже зажурилися. Коли Ісус і Його учні прибули в Капернаум, до Петра підійшли збирачі храмового податку й запитали: «Чи сплачує твій Учитель дводрахмовий податок на храм?» Той відповів: «Так», — і ввійшов до хати. Перш, ніж Петро встиг щось мовити, Ісус запитав його: «Як на твою думку, Симоне, з кого беруть данину й податок царі — зі своїх дітей чи з чужих?» Петро відповів: «Вони збирають з чужих». Ісус тоді йому: «Отже, їхні діти вільні від податку. Та щоб їх не дратувати, піди до озера й закинь вудку. Розкрий рота рибині, яку першу зловиш, і знайдеш там чотиридрахмову монету. Візьми її та й віддай за Мене й за себе».

Вiд Матвiя 17:14-27 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Коли вони прийшли до народу, підійшов до Нього один чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: Господи, змилуйся над моїм сином, бо він лунатик і тяжко страждає; бо часто кидається у вогонь і часто у воду. Я приводив його до Твоїх учнів, та вони не змогли зцілити його. Ісус сказав у відповідь: О, роде невіруючий і розбещений! Доки Я буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його сюди до Мене! І Ісус заборонив йому, і біс вийшов з нього, — і хлопець у ту ж мить зцілився. Тоді учні підійшли до Ісуса наодинці і сказали: Чому ми не могли вигнати його? Ісус сказав їм: Через ваше невір’я. Бо істинно вам кажу: якщо матимете віру з гірчичне зерно, то скажете цій горі: Пересунься звідси туди, — і вона пересунеться; і нічого не буде для вас неможливого. Цей же рід виходить не інакше, як від молитви й по́сту. Під час їхнього перебування в Галілеї Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людей, і вони вб’ють Його, та на третій день Він воскресне. І учні дуже засмутилися. Коли ж вони прийшли в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм і сказали: Чи не заплатить ваш Учитель дидрахм? Той каже: Так. А коли ввійшов у дім, Ісус випередив його, кажучи: Як ти думаєш, Симоне, царі земні з кого стягують мито чи податки: зі своїх синів чи з чужих? Петро каже Йому: З чужих. Ісус сказав йому: Значить, сини звільнені. Але щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь гачок і візьми першу спійману рибину, відкрий їй рот, і знайдеш статир. Візьми його і дай їм за Мене й за себе.

Вiд Матвiя 17:14-27 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним, і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду. Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його. А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його! Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години! Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати? А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого! Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом. Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб’ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились... Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми? Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих? А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини! Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...

Вiд Матвiя 17:14-27 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, упавши Йому до ніг, каже: Господи, помилуй мого сина, бо він — сновида і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і часто у воду. Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити. А Ісус сказав у відповідь: О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть Мені його сюди! І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав. Тоді учні, прийшовши до Ісуса, Який був на самоті, запитали: Чому ми не змогли його вигнати? Він сказав їм: Через ваше маловір’я. Запевняю вас: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: Перейди звідси туди! — і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого. [Цей же рід не виходить інакше — тільки молитвою і постом]. Коли вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людям, і вони Його вб’ють, але третього дня Він воскресне. І учні дуже засмутилися. Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дідрахм до Петра і запитали: А ваш Учитель заплатить дідрахму? Він відповідає: Так. А коли ввійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи із чужих? Коли той відповів: Із чужих, — то Ісус сказав йому: Отже, сини вільні. Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир; візьми його і дай їм за Мене та за себе.

Вiд Матвiя 17:14-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи: Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду. І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його. Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди. І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу. Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його? Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам. Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом. Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям; і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми. Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини? Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих? Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні. Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.