Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, упавши Йому до ніг,
каже: Господи, помилуй мого сина, бо він — сновида і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і часто у воду.
Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити.
А Ісус сказав у відповідь: О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть Мені його сюди!
І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав.
Тоді учні, прийшовши до Ісуса, Який був на самоті, запитали: Чому ми не змогли його вигнати?
Він сказав їм: Через ваше маловір’я. Запевняю вас: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: Перейди звідси туди! — і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого.
[Цей же рід не виходить інакше — тільки молитвою і постом].
Коли вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людям,
і вони Його вб’ють, але третього дня Він воскресне. І учні дуже засмутилися.
Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дідрахм до Петра і запитали: А ваш Учитель заплатить дідрахму?
Він відповідає: Так. А коли ввійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи із чужих?
Коли той відповів: Із чужих, — то Ісус сказав йому: Отже, сини вільні.
Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир; візьми його і дай їм за Мене та за себе.