Вiд Луки 4:14-44

Поділитись

Вiд Луки 4:14-44 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях. Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його. Потім Ісус подався до Свого рідного міста — Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Ісус пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано: «Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене, аби Я бідному люду приніс Благовість. Він послав Мене проголосити звільнення в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим, та проголосити час Милості Господньої». Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього. Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене». І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?» Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті». І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті. Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю. Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській. Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина». І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова. Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі. Але Він пройшов крізь натовп і подався геть. Ісус прийшов до Ґалилейського міста Капернаума, і наступної суботи навчав людей, котрі зібралися там. Вони були вражені тією наукою, бо за словом Його відчувалася влада. Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав: «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!» Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!» Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього. Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини». Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях. Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй. Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм. Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх. І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти — Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він — Христос. Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх. Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано». І Він далі проповідував по синагогах Юдеї.

Вiд Луки 4:14-44 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

I повернувся Iсус у Галілею в силі Духа, і чутка про Нього розійшлася по всій тій околиці. I Він навчав у їхніх синагогах, і всі прославляли Його. Прийшов Він у Назарет, де був вихований, і ввійшов за Своїм звичаєм у суботній день у синагогу, і встав, щоб читати. Йому подали книгу пророка Iсаї, і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: Дух Господній — на Мені, тому що Він помазав мене проповідувати Євангеліє бідним, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення і сліпим — прозріння, випустити пригноблених на волю, проповідувати сприятливий рік Господній. Згорнувши книгу, Він віддав її слузі і сів; і очі всіх у синагозі були спрямовані на Нього. I Він почав говорити їм: Сьогодні збулося це місце Писання при вашому слуханні. I всі добре свідчили про Нього, і дивувалися благодатним словам, які виходили з Його вуст, і казали: Хіба Він не син Йосипа? Він сказав їм: Ви, звичайно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, вилікуй самого себе. Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, ми чули, сталося в Капернаумі. I сказав: Iстинно вам кажу: жоден пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам: багато вдів було в Iзраїлі у дні Iллі, коли було замкнене небо три роки й шість місяців, так що настав великий голод по всій землі, та до жодної з них не був посланий Iлля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську. I багато прокажених було в Iзраїлі за пророка Єлисея, та жоден з них не очистився, крім сирійця Неємана. Почувши це, усі в синагозі наповнились люттю, і, вставши, вигнали Його геть із міста, і привели Його на виступ гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його з кручі. Та Він пройшов посеред них і пішов. I прийшов у галілейське місто Капернаум і навчав їх по суботах. I вони дивувалися Його вченню, бо Його слово було з владою. А в синагозі був чоловік, одержимий духом нечистого біса, і він закричав гучним голосом: Облиш! Що Тобі до нас, Iсусе Назаря´нине? Ти прийшов погубити нас? Знаю Тебе, Хто Ти — Святий Божий! Та Iсус заборонив йому, сказавши: Замовчи і вийди з нього! I біс, кинувши його на середину, вийшов з нього, не заподіявши йому ніякої шкоди. I на всіх напав жах, і вони говорили один одному: Що це за слово, що Він із владою й силою наказує нечистим духам і вони виходять? I чутка про Нього розійшлася по всіх місцях тієї околиці. Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симона. Симонова ж теща страждала від сильної гарячки, і Його попросили за неї. Він став над нею і заборонив гарячці — і вона залишила її, і та відразу встала й почала прислуговувати їм. А коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні хвороби, повели їх до Нього, і Він, поклавши на кожного з них руки, зцілив їх. Виходили також і біси з багатьох, кричачи й кажучи: Ти Христос, Син Божий! Та Він забороняв і не дозволяв їм говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустельне місце, і люди шукали Його, і прийшли до Нього, і хотіли утримати Його, щоб Він не йшов від них. Та Він сказав їм: I іншим містам Мені треба благовістити Царство Боже, бо для цього Я і посланий. I Він проповідував у синагогах Галілеї.

Вiд Луки 4:14-44 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні. І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили. І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування. І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів? Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі. І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина. І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом. І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його... Але Він перейшов серед них, і віддалився. І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах. І дивувались науці Його, бо слово Його було владне. І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий... А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши. І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?... І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю. А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його. І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала. Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв. Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив. Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано. І Він проповідував по синагогах Галілеї.

Вiд Луки 4:14-44 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господнього помилування! Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання. Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа? А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі. І Він промовив: Запевняю вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць! Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився. І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи. І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу. А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом: Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий! Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди. І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці. Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий. І Він проповідував по юдейських синагогах.

Вiд Луки 4:14-44 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него, І навчав Він по школах їх, славлений од усїх. І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати. І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю, проповідувати рік Господень приятний. І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него. Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших. І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів? І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї. Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй. По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї; та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї. І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин. І сповнились усї лютостю в школї, почувши се, і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його. Він же, пройшовши серед них, пійшов, і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам. І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його. І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим, кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий. І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому. І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять? І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї. Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї. І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм. Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх. Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос. Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них. Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий. І проповідував по школах Галилейських.