І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него, І навчав Він по школах їх, славлений од усїх. І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати. І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю, проповідувати рік Господень приятний. І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него. Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших. І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів? І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї. Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй. По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї; та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї. І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин. І сповнились усї лютостю в школї, почувши се, і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його. Він же, пройшовши серед них, пійшов, і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам. І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його. І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим, кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий. І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому. І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять? І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї. Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї. І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм. Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх. Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос. Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них. Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий. І проповідував по школах Галилейських.
Біблія
Біблія для діточок
