Вiд Луки 4:1-30
Вiд Луки 4:1-30 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив. Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів. І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став! А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим! І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі. І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її. Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє! І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу! Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли! і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги! А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого! І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу. А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні. І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили. І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування. І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів? Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі. І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина. І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом. І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його... Але Він перейшов серед них, і віддалився.
Вiд Луки 4:1-30 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі. І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним. Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб». На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина”». Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу. І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю. Тож якщо поклонишся мені, все це буде Твоїм». У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”». Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, адже у Святому Писанні сказано: „Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе”. „Вони понесуть Тебе на руках, щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”». Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”». Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів. Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях. Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його. Потім Ісус подався до Свого рідного міста — Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Ісус пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано: «Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене, аби Я бідному люду приніс Благовість. Він послав Мене проголосити звільнення в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим, та проголосити час Милості Господньої». Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього. Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене». І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?» Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті». І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті. Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю. Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській. Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина». І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова. Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі. Але Він пройшов крізь натовп і подався геть.
Вiд Луки 4:1-30 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
А Ісус, повний Святого Духа, повернувся з Iордану і був поведений Духом у пустелю. Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, а після їх закінчення наостанку зголоднів. I сказав Йому диявол: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменю, щоб він став хлібом. Iсус сказав йому у відповідь: Написано: Не хлібом одним буде жити людина, а кожним словом Божим. I, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому в одну мить усі царства світу. I сказав Йому диявол: Тобі я дам усі ці володіння і їхню славу, бо вони віддані мені і я, кому хочу, даю їх. Тож якщо Ти поклонишся переді мною, все буде Твоїм. Iсус сказав йому у відповідь: Відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу, своєму Богу, поклоняйся і Йому одному служи. I привів Його диявол у Єрусалим, і поставив Його на вершині Храму, і сказав Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз, бо написано: Своїм ангелам Він дасть про Тебе наказ охороняти Тебе, і вони понесуть Тебе на руках, щоб Ти не спіткнувся об камінь Своєю ногою. Iсус сказав йому у відповідь: Сказано: Не спокушай Господа, свого Бога. I, скінчивши все спокушання, диявол відійшов від Нього до часу. I повернувся Iсус у Галілею в силі Духа, і чутка про Нього розійшлася по всій тій околиці. I Він навчав у їхніх синагогах, і всі прославляли Його. Прийшов Він у Назарет, де був вихований, і ввійшов за Своїм звичаєм у суботній день у синагогу, і встав, щоб читати. Йому подали книгу пророка Iсаї, і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: Дух Господній — на Мені, тому що Він помазав мене проповідувати Євангеліє бідним, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення і сліпим — прозріння, випустити пригноблених на волю, проповідувати сприятливий рік Господній. Згорнувши книгу, Він віддав її слузі і сів; і очі всіх у синагозі були спрямовані на Нього. I Він почав говорити їм: Сьогодні збулося це місце Писання при вашому слуханні. I всі добре свідчили про Нього, і дивувалися благодатним словам, які виходили з Його вуст, і казали: Хіба Він не син Йосипа? Він сказав їм: Ви, звичайно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, вилікуй самого себе. Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, ми чули, сталося в Капернаумі. I сказав: Iстинно вам кажу: жоден пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам: багато вдів було в Iзраїлі у дні Iллі, коли було замкнене небо три роки й шість місяців, так що настав великий голод по всій землі, та до жодної з них не був посланий Iлля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську. I багато прокажених було в Iзраїлі за пророка Єлисея, та жоден з них не очистився, крім сирійця Неємана. Почувши це, усі в синагозі наповнились люттю, і, вставши, вигнали Його геть із міста, і привели Його на виступ гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його з кручі. Та Він пройшов посеред них і пішов.
Вiд Луки 4:1-30 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив. Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів. І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став! А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим! І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі. І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її. Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє! І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу! Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли! і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги! А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого! І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу. А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні. І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили. І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування. І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів? Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі. І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина. І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом. І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його... Але Він перейшов серед них, і віддалився.
Вiд Луки 4:1-30 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю; сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів. І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом! Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом]. І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу, і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її; отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм! А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш! Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу, бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе, і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою! А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого! Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу. Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господнього помилування! Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання. Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа? А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі. І Він промовив: Запевняю вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць! Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.
Вiд Луки 4:1-30 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню, і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв. І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом. І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим. І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину. І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її. Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все. І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш. І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз: писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе, і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю. І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого. І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу. І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него, І навчав Він по школах їх, славлений од усїх. І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати. І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю, проповідувати рік Господень приятний. І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него. Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших. І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів? І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї. Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй. По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї; та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї. І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин. І сповнились усї лютостю в школї, почувши се, і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його. Він же, пройшовши серед них, пійшов