Луки 4:1-30

Луки 4:1-30 УТТ

Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю; сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів. І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом! Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом]. І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу, і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її; отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм! А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш! Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу, бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе, і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою! А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого! Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу. Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господнього помилування! Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання. Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа? А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі. І Він промовив: Запевняю вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць! Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.

Прочитати Луки 4