Вiд Луки 1:57-66
Вiд Луки 1:57-66 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина. Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею. І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька. Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном». Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали». Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові. Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані. Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога. І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи. Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
Вiд Луки 1:57-66 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Єлизаветі ж настав час народити, і вона народила сина. I почули її сусіди й рідні, що Господь виявив їй велику милість, і раділи з нею. А на восьмий день вони прийшли на обрізання дитини і хотіли назвати його ім’ям його батька Захарією. Та його мати сказала у відповідь: Ні, він буде названий Iоаном. Вони сказали їй: Серед твоєї ж рідні немає нікого, кого б звали цим іменем. I стали питати знаками в його батька, як би він хотів назвати його. Той попросив дощечку і написав: Його ім’я — Iоан. I всі здивувалися. I відразу відкрились його вуста і розв’язався його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. I напав страх на всіх, що жили навколо них, і про все це говорили по всьому нагір’ю Iудейському. I всі, що чули про це, клали це собі в серце й казали: Що ж це буде за дитина? I рука Господня була з ним.
Вiд Луки 1:57-66 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею. І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій. І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван! А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім’ям! І кивали до батька його, як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв’язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все... А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
Вiд Луки 1:57-66 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією. Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном! А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям. Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати. Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися. У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події. Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
Вiд Луки 1:57-66 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина. І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею. І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією. І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном. І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим. Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його. І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї. Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога. І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті. І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.