Вiд Луки 1:1-38
Вiд Луки 1:1-38 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами, як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова, тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле, щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився. За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім’я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім’я їй Єлисавета. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні. А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були. І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом, за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І з’явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника. І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав. А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться. Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п’янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа. І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку... А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину. І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого! А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий... І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого. А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п’ять місяців, кажучи: Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми! А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?... І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жадної речі! А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
Вiд Луки 1:1-38 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле, аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе, — то є істинна правда. У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія. Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових. Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов. Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі. Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до храму Господнього й покадити там. Дуже багато людей зібралося біля стін храму молитися, коли Захарія почав кадити. І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній. Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався. Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном. Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження. Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим. І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього. Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа». І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку». У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку. Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час». Люди біля храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить. А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим. Коли закінчився час його служби, він повернувся додому. Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців. Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми». Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією. Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою». Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати. І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу. Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом. Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида. Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця». Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?» Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим. І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна! Немає нічого неможливого для Бога”». Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
Вiд Луки 1:1-38 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
О скільки багато хто брався складати розповідь про добре відомі серед нас події, як передали нам ті, що від початку були очевидцями й служителями Слова, то вирішив і я, ретельно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле, щоб ти взнав достовірність слів, у яких був наставлений. У дні іудейського царя Iрода був один священник з Авієвої черги на ім’я Захарія; його дружина була з дочок Аарона, і звали її Єлизавета. Обоє вони були праведними перед Богом, живучи за всіма заповідями й вимогами Господніми бездоганно. У них не було дітей, тому що Єлизавета була безплідна, і обоє вони були похилого віку. Одного разу, коли Захарія у порядку своєї черги виконував священницькі обов’язки перед Богом, за звичаєм священства випало йому за жеребом увійти в Храм Господній і покадити. А вся безліч народу молилась надворі під час кадіння. I ось з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч від кадильного жертовника. Захарія, побачивши його, стривожився, і на нього напав страх. Та ангел сказав йому: Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва почута, і твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і ти даси йому ім’я Iоан. I буде тобі радість і веселість, і його народженню багато хто зрадіє. Бо він буде великим перед Господом, і не питиме ні вина, ні сікери, і Святим Духом наповниться ще з утроби своєї матері. I багатьох синів Iзраїля наверне до Господа, їхнього Бога. Він піде перед Ним у дусі й силі Iллі, щоб повернути серця батьків до дітей і неслухняних — до мудрості праведних, щоб приготувати Господу народ підготовлений. Захарія сказав ангелу: Звідки я це знатиму? Адже я старий, і моя дружина похилого віку. Ангел сказав йому у відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; я посланий проговорити до тебе й звістити тобі цю добру новину. I ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, коли це станеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу. Тим часом люди чекали Захарію і дивувалися, що він бариться у Храмі. Він же, вийшовши, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив у Храмі видіння; і він пояснював їм знаками і залишався німим. А коли дні його служіння скінчилися, він пішов додому. Після цих днів його дружина Єлизавета зачала і таїлася п’ять місяців, кажучи: Таке зробив мені Господь у дні, у які зглянувся на мене, щоб зняти з мене мою ганьбу між людьми. На шостий місяць був посланий ангел Гавриїл від Бога в галілейське місто під назвою Назарет до діви, зарученої з чоловіком з дому Давида на ім’я Йосип; звали ту діву Марія. Ангел, увійшовши до неї, сказав: Вітаю тебе, обдарована благодаттю! Господь з тобою! Благословенна ти серед жінок! Вона ж, побачивши його, стривожилась від його слів і стала міркувати, що значить це привітання. Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благовоління у Бога. I ось ти зачнеш в утробі, і народиш сина, і даси Йому ім’я Iсус. Він буде великим і буде названий Сином Всевишнього, і Господь Бог дасть Йому престол Його батька Давида, і Він царюватиме над домом Якова вічно, і Його царству не буде кінця. Марія ж сказала ангелу: Як це буде, коли я чоловіка не пізнала? Ангел сказав їй у відповідь: Святий Дух зійде на тебе, і сила Всевишнього отінить тебе, тому й Святе, що народиться від тебе, буде назване Сином Божим. Он і Єлизавета, твоя родичка, яку називають безплідною, і та зачала сина у своїй старості, і вона вже на шостому місяці. Бо для Бога нічого не буде неможливим. Марія сказала: Ось я раба Господня; хай буде мені за твоїм словом. I ангел від неї пішов.
Вiд Луки 1:1-38 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова, то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле, щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився. У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх. Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом, за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити. А весь народ під час кадіння молився знадвору. І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника. Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх. Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван. І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження. Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері. І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога; і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ. І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх. У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це. І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу! Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі. Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим. І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому. А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи: Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми. А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом, до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. І, прийшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками]. Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання. Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця! І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю? У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим! А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.
Вiд Луки 1:1-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі, як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова; то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле, щоб знав певноту того, чого тебе навчено. Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета. Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні. І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх. Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом, то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню. А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження. Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної. І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його. Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан. І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся. Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї. І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх. І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових. І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх. І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се. І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї. І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві. Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий. І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї. Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи: Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми. Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет, до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария. І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами. Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке. І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога. І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус. Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його: і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю? І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим. І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною. Бо не буде неможливе у Бога всяке слово. Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.