Йона 1:7-16
Йона 1:7-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді моряки сказали одне одному: «Давайте кинемо жереб і довідаємося, хто спричинив це лихо». Вони кинули жереб, і жереб показав, що Йона був винним у цієї біді. Тож вони його спитали: «Скажи нам, будь ласка, чи через тебе усе це лихо трапиться? Чим ти займаєшся? Звідки ти? З якої країни? З якого народу?» Він відповів їм: «Я єврей і поклоняюся Господу Богу Небес, Тому, Хто створив море і сушу». Тоді моряки дуже злякалися й сказали йому: «Що ж ти наробив?» Бо люди знали, що він утікав від Господа, адже він сам сказав їм про те. Вони мовили: «Що нам з тобою робити, щоб море заспокоїлося для нас?» Бо ж море ставало дедалі більш буремним. Він відповів: «Киньте мене в море, тож воно заспокоїться для вас. Бо знаю я, що цей шалений шторм напав на вас через мене». Але замість цього, люди намагалися на веслах вести корабель до землі, та не змогли, бо море ставало дедалі буремнішим. Вони звернулися до Господа і сказали: «О Господи! Не дай нам загинути через вбивство невинної людини! Щоб ми не відповідали за смерть її! Будь милосердним до нас, бо ти, Господи, дієш за бажанням Своїм». Тож узяли вони й кинули Йону в море. І море вмить заспокоїлося. Тоді вони відчули великий страх перед Господом, тож принесли жертву Господу й дали обітницю Йому.
Йона 1:7-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону. І сказали до нього: Об’яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу? І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл. І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив? Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об’явив. І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше. І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас. І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них. І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш! І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости. І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.
Йона 1:7-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сказав кожний до свого ближнього: Ходімо! Кинемо жереби і дізнаємося, через кого в нас є це зло. І кинули жереби, і жереб упав на Йону. І сказали йому: Сповісти нам, через що це зло є в нас. Яке твоє діло? І звідки прямуєш, з якої ти країни і з якого народу? А він сказав їм: Я — раб Господа, і я вшановую небесного Господа Бога, Який створив море і сушу. І перелякалися мужі великим страхом, і сказали йому: Що це ти вчинив? Тому що зрозуміли мужі, що він втікав від Господнього обличчя, оскільки він їм сповістив про це. І вони сказали йому: Що зробимо з тобою, і море вщухне для нас? Бо море продовжувало і ще більше підіймало хвилю. І сказав їм Йона: Візьміть мене і киньте мене в море, і море вщухне для вас. Тому що я пізнав, що через мене сталася ця велика буря проти вас. І мужі намагалися повернутися до землі, але не могли, бо море продовжувало і ще більше піднімалося на них. І вони закричали до Господа, гукаючи: Господи, хай зовсім не загинемо задля душі цього чоловіка, не дай на нас праведну кров, бо так, як Ти, Господи, забажав, так Ти і вчинив. І взяли Йону, і викинули його в море, і море спинилося від свого хвилювання. І мужі злякалися Господа великим страхом, принесли жертву Господу й помолилися молитвами.
Йона 1:7-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І говорили вони один одному: Ось, киньмо лишень жереб, щоб довідатись, за чию провину сталась нам ся пригода. Як же кинули вони жереб, упав він на Йону. І кажуть вони йому: Скажи же нам, за яку провину сталась нам ся пригода? Яке твоє дїло й звідки ти йдеш? де твій край, і з якого ти народу? І відказав їм: Я Єврей і почитаю Господа, Бога небесного, що сотворив море й увесь суходіл. І полякались вельми люде й сказали йому: Що се ти зробив? бо довідались, що він утїкав од Господа, він бо їм признався. Питають його тодї: Що нам з тобою почати, щоб море втихло про нас? бо море не переставало яритись. Тодї він сказав їм: Возьміте мене та й вкиньте мене в море; тодї воно втихне про вас; я бо добре знаю, що ся страшенна хуртовина прийшла на вас через мене. Але ті люде силкувалися добитись до берега, та се їм не вдалось, бо море не переставало яритись проти них. Тодї покликнули вони до Господа й мовляли: Просимо тебе, Господи! не дай нам згинути за життє сього чоловіка, й не винуй нас, наче б ми безвинну кров пролили; ти бо, Господи, вчинив, що тобі сподобалось. Тодї взяли вони Йону та й вкинули в море; і перестало море яритись. І полякались ті люде вельми перед Господом, принесли Господеві жертву й обреклись обітами.