Йов 42:1-10
Йов 42:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Йов відповів Господеві й сказав: Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його: Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни... Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе... Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!... І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов. А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов. І пішли теманянин Еліфаз, і шух’янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова. І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
Йов 42:1-10 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І Йов відповів Господу: «Я знаю, все Тобі під силу, ніякий задум Твій не спростувати. Спитав ти: „Хто чорнить пораду словами нерозумними такими?” Не відмовляюсь, справді я питав про те, чого не зрозумів, що надто неймовірне, що осягнути не вдалось мені. Сказав Ти: „Вислухай Мене, Я буду говорити. Тебе спитаю, ти ж бо поясни”. Раніше я лиш чув про Тебе, аж ось тепер уздрів на власні очі. Тому я відкидаю все, що говорив, прошу пробачення у поросі й пилюці». Після того, як Господь поговорив з Йовом, Він звернувся до Еліфаза з Темана: «Я дуже гніваюся на тебе й двох твоїх друзів, бо ви нічого правдиво про Мене не сказали, а слуга Мій Йов сказав правильно. Тепер же візьміть сім биків та сім баранів, йдіть до раба Мого Йова і складіть від себе пожертву. А раб Мій Йов молитиметься за вас. Я шаную прохання Йова, тож не воздам вам за вашу недолугість, за те, що говорили про Мене не так правдиво, як раб Мій Йов». Тоді Еліфаз із Темана, Білдат із Шуа й Зофар із Наамата пішли й зробили так, як наказав їм Господь. А Господь почув молитву Йова. Коли Йов помолився за своїх друзів, Бог відновив його талан. Він подвоїв колишні статки Йова.
Йов 42:1-10 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Підхопивши, Йов каже Господу: Я знаю, що Ти все можеш, і в Тебе нічого неможливого немає. Бо хто є той, який від Тебе скриває раду? Хто щадить слова і думає заховатися від Тебе? Хто ж сповістить мені те, чого я не знав, велике і дивовижне, чого я не пізнав? Послухай же мене, Господи, щоб і я міг сказати. Я Тебе запитаю, Ти ж мене повчи. Адже слухом вуха я почув про Тебе раніше, а тепер моє око побачило Тебе. Тому я вважав себе за ніщо і поник, і вважаю я себе за землю і попіл. І сталося, що після того, як Господь сказав усі ці слова Йову, то Господь промовив до Еліфаса, теманійця: Ти, і двоє твоїх друзів згрішили. Адже ви не сказали нічого праведного переді Мною, як Мій слуга Йов. Тож тепер візьміть сім телят і сім баранів і підіть до мого слуги Йова, і він принесе за вас жертви. Мій слуга Йов помолиться за вас, бо прийму хіба що його особу. Адже якщо б не він, Я вигубив би вас, бо ви не говорили правди супроти мого слуги Йова. Тож Еліфас, теманієць, Валдад, савхетієць, і Софар, мінеєць, пішли і зробили так, як їм наказав Господь, і Він простив їм гріх задля Йова. А Господь учинив Йова великим. І коли він помолився за друзів, Бог простив їм гріх. Господь же дав подвійно від того, що було спочатку в Йова, у подвоєння.
Йов 42:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І озвався Йов і сказав: Знаю, що ти все можеш, і що наміри твої годї з'упинити. Та й кому б то затемнити твій провид, коли самий нїчого не розуміє? Так, - я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані. Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене. Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе; Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї. Перемовившись із Йовом сими словами, сказав Господь до Елифаза з Теману: Запалав я гнївом проти тебе й проти друзїв твоїх, бо не говорили ви про мене по правдї, так як слуга мій Йов. Оце ж возьміть із собою семеро назимків та семеро баранів та йдїте до раба мого Йова, й принесїте за себе жертву; й нехай слуга мій Йов помолиться за вас, бо тільки його лице я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви не так праведно говорили про мене, як раб мій Йов. І пійшли Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський і Софар Наамський, і вчинили, що заповідав їм Господь, і приняв Господь ласкаво лице Йовове. І вернув Господь Йовові втрату, як він помолився за свої друзі, й дав Господь Йовові удвоє тілько, як мав уперед.