Йов 42:1-10

І Йов відповів Господу: «Я знаю, все Тобі під силу, ніякий задум Твій не спростувати. Спитав ти: „Хто чорнить пораду словами нерозумними такими?” Не відмовляюсь, справді я питав про те, чого не зрозумів, що надто неймовірне, що осягнути не вдалось мені. Сказав Ти: „Вислухай Мене, Я буду говорити. Тебе спитаю, ти ж бо поясни”. Раніше я лиш чув про Тебе, аж ось тепер уздрів на власні очі. Тому я відкидаю все, що говорив, прошу пробачення у поросі й пилюці». Після того, як Господь поговорив з Йовом, Він звернувся до Еліфаза з Темана: «Я дуже гніваюся на тебе й двох твоїх друзів, бо ви нічого правдиво про Мене не сказали, а слуга Мій Йов сказав правильно. Тепер же візьміть сім биків та сім баранів, йдіть до раба Мого Йова і складіть від себе пожертву. А раб Мій Йов молитиметься за вас. Я шаную прохання Йова, тож не воздам вам за вашу недолугість, за те, що говорили про Мене не так правдиво, як раб Мій Йов». Тоді Еліфаз із Темана, Білдат із Шуа й Зофар із Наамата пішли й зробили так, як наказав їм Господь. А Господь почув молитву Йова. Коли Йов помолився за своїх друзів, Бог відновив його талан. Він подвоїв колишні статки Йова.