Вiд Iвана 19:23-42
Вiд Iвана 19:23-42 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Розіп’явши Ісуса, воїни взяли Його одяг і розділили на чотири частини, щоб кожному дісталося. Вони взяли також туніку, але вона була без швів — цільна, зіткана зверху до низу. Тоді вони сказали один одному: «Не будемо її рвати, натомість кинемо жереб, кому вона дістанеться». І збулося сказане у Святому Писанні: «Вони розділили одяг Мій між собою і кинули жереб на Моє вбрання, кому воно дістанеться». Отже, воїни так і зробили. Біля хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, стояли Його мати, материна сестра, Клеопова жінка Марія та Марія Маґдалина. Побачивши, що Його матір і учень, якого Він дуже любив, стоять поруч, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син». І учневі: «Це твоя мати». І учень узяв її до себе, і жила вона потім у нього. Після цього Ісус, знаючи, що все вже звершено, і щоб виконати сказане у Святому Писанні, сказав: «Мене мучить спрага». Так здійснилося сказане у Святому Писанні. Там стояла посудина, повна оцту, і воїни, змочивши губку, настромили її на палицю і піднесли до Ісусових уст. Спробувавши трохи оцту, Ісус мовив: «Звершилося!» Тоді, схиливши голову, Він помер. То була п’ятниця. Щоб не залишати тіла на хрестах на суботу, бо та субота була особливо урочиста, вони попросили Пилата, щоб той наказав перебити розіп’ятим ноги і зняти їх. Тож прийшли воїни, поперебивали ноги спочатку одному, а потім другому з тих двох, котрі були розіп’яті разом з Ісусом. Підійшовши до Ісуса, вони побачили, що Він уже помер і не стали робити цього. Але один воїн, узявши спис, проколов Ісусові бік, і з рани бризнули кров і вода. Те засвідчив той, хто бачив це, і свідчення його істинне. Він знає, що каже правду, щоб ви повірили. І здійснилося те, щоб виконати сказане у Святому Писанні: «Жодна кістка Його не буде поламана». І ще сказано у Святому Писанні: «Вони дивитимуться на Того, Кого прокололи списом». Згодом, Йосип із Ариматеї спитав у Пилата дозволу зняти Ісусове тіло з хреста. Він був учнем Ісуса, але тримав це в таємниці, бо боявся юдеїв. Отримавши дозвіл від Пилата, він пішов і зняв Ісусове тіло. З ним був і Никодим, котрий раніше приходив до Ісуса вночі. Він приніс із собою пахощів: суміш мирра з алое, літрів зі сто. І взявши Ісусове тіло, вони загорнули Його в лляне полотно, змащене пахощами; так ховають за юдейським звичаєм. Поруч із місцем, де розіп’яли Ісуса, був сад, а в саду тому була нова могила, в якій нікого не було поховано. Оскільки була п’ятниця і юдеї готувалися до суботнього свята, та й гробниця була поруч, Ісуса там і поклали.
Вiд Iвана 19:23-42 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли Його одяг і розділили на чотири частини, кожному воїну по частині, а також хітон. Хітон же був не зшитий, а весь тканий зверху донизу. Тож вони сказали один одному: Не роздираймо його, а киньмо про нього жереб, кому буде, — щоб збулося Писання, яке каже: Розділили Мій одяг між собою і про Моє вбрання кидали жереб. Так зробили воїни. Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері Марія Клеопова і Марія Магдалина. Ісус, побачивши матір і поруч неї учня, якого любив, каже Своїй матері: Жінко, ось твій син. Потім каже учневі: Ось твоя мати. І з того часу цей учень узяв її до себе. Після цього Ісус, знаючи, що вже все звершилося, щоб виконалося Писання, каже: Пити! Тут стояла посудина, повна винного оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши на гісоп, піднесли до Його вуст. Коли ж Ісус прийняв оцет, то сказав: Звершилось! І, схиливши голову, віддав дух. А оскільки тоді був день приготування, то іудеї, щоб тіла не залишилися на хресті в суботу (бо та субота була великим днем), попросили Пілата, щоб їм перебили гомілки і зняли їх. Тож прийшли воїни і перебили гомілки першому й другому, розп’ятому з Ним. Та коли підійшли до Ісуса і побачили, що Він уже помер, не перебили Йому гомілок; а один з воїнів проколов Йому списом бік, і відразу витекла кров і вода. І той, що бачив це, засвідчив, і його свідчення істинне, і він знає, що каже правду, щоб ви увірували. Бо це сталось для того, щоб збулося Писання: Його кістка не буде поламана. А ще в іншому місці Писання каже: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи. Після цього Йосип з Аримафеї, учень Ісуса, але таємний через страх перед іудеями, попросив у Пілата зняти тіло Ісуса; і Пілат дозволив. Тож він прийшов і зняв тіло Ісуса. Прийшов також і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни й алое, близько ста фунтів. Тож вони взяли тіло Ісуса і обгорнули його льняними пеленами з пахощами, як в іудеїв є звичай ховати. У тому місці, де Його розіп’яли, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ще нікого не клали. Там і поклали Ісуса через іудейський день приготування, бо гробниця була близько.
Вiд Iвана 19:23-42 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Розп’явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху. Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили... Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа... Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп’ятим, і зняти. Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп’ятий з Ним був. Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. Бо це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове. Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. На тім місці, де Він був розп’ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.
Вiд Iвана 19:23-42 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий. Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, — кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили. Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син! Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе. Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну! Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст. Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа. Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним. Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили. Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана. І знову ж, в іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи. Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло. Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів. Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований. Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.
Вiд Iвана 19:23-42 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий. Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили. Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина. Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій. Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе. Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую. Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст. Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа. Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали. Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним. До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг; а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода. І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували. Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена. І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи. Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове. Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню. Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати. Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено. Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.