А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий.
Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, — кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили.
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син!
Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст.
Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа.
Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали.
Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним.
Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок.
Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.
Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана.
І знову ж, в іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи.
Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло.
Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів.
Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв.
На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.
Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.