Єремiя 10:1-10
Єремiя 10:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Послухайте слова того, що вам каже Господь, о доме Ізраїлів! Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх! Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою! Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитається. Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі! Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім’я Твоє могутністю! Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого, як Ти! Вони стали всі разом безумні й безглузді, наука марна оце дерево! Срібна бляха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, праця майстра й руки золотарської, блакить та пурпура їхня одіж, усі вони праця мистців. А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.
Єремiя 10:1-10 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Почуйте слово, що Господь сказав вам, доме Ізраїля. Ось що Він каже: «Не научайтесь звичаїв поганських, і не тремтіть від небесних знамень, як роблять це інші народи. Бо ж звичаї людей тих є безглузді, а боввани їхні — то лише колода, кимось зрубана у лісі. Це те, що ремісник виготовляє сокирою і власними руками. Він прикрашає боввана золотом і сріблом, зшиває цвяхами, щоб не валився. Вони, мов ті опудала, що на баштані: ні говорити, ні ходить не можуть — їх треба на руках носить. Не бійся їх, вони ні помогти, ані зашкодити тобі не можуть. Тобі, о Боже, не існує рівних, ні імені такого більш нема, як Господа мого ім’я могутнє. Чи можна не боятися Тебе, Царю народів? Бо заслуговуєш на це Ти, бо іншого нема такого між мудрецями всіх країв і царств. Усі вони бездарні і дурні, їх вчать речей безглуздих, колода — то наставник їх. Привозять срібло коване з Таршиша, а золото везуть з Уфаза. Боввани ті, що їм вклоняються народи, то є робота майстра, твір ремісника. Вдягають їх у фіолет та пурпур, все це — майстрів робота вправних. Але Господь — справжній Бог, Він — Володарю живий і Цар предвічний. Земля здригається від Його гніву, несила людям витримати лють Його.
Єремiя 10:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Слухайте слова, що говорить до вас Господь, ви, доме Ізрайлїв! Так говорить Господь: Не вчітесь ходити стежками поганськими й не страхайтесь перед знаменнями небесними: бо страхаються їх тілько невіри. Постанови поганські пусті: вони вирубають дерево в лїсї, оброблять руками ремісника сокирою, Покривають сріблом та золотом, прибивають гвіздєм та молотком, щоб не хиталось. Вони, (ті ідоли) - мов точений стовп, і не говорять; їх носять, бо ходити не можуть. Тим і не лякайтесь їх, бо не здолїють вони нїяк зашкодити, та й щось доброго зробити вони не в силї. Рівнї нема тобі, Господи! велик єси й велике імя твоє потугою. Хто не збоїться тебе, царю народів? Одному тобі належиться честь, бо між усїма премудрими в народах і в усїх царствах їх нема рівнї тобі. Всї вони дурні, безглузді; пуста наука їх - отте дерево. Розплескане в листки срібло, привезене з Тарсису, та золото з Уфазу, - робота майстерних людей та рук плавильникових; одежа на їх із блавату та з пурпуру: все воно - робота людей тямущих. Господь же справдешній Бог, се живий Бог й віковічний царь. Од гнїву його тремтить земля, і погрози його не здолїють видержати народи.