Почуйте слово, що Господь сказав вам, доме Ізраїля. Ось що Він каже:
«Не научайтесь звичаїв поганських,
і не тремтіть від небесних знамень,
як роблять це інші народи.
Бо ж звичаї людей тих є безглузді,
а боввани їхні — то лише колода,
кимось зрубана у лісі.
Це те, що ремісник виготовляє
сокирою і власними руками.
Він прикрашає боввана золотом і сріблом,
зшиває цвяхами, щоб не валився.
Вони, мов ті опудала, що на баштані:
ні говорити, ні ходить не можуть —
їх треба на руках носить.
Не бійся їх, вони ні помогти,
ані зашкодити тобі не можуть.
Тобі, о Боже, не існує рівних,
ні імені такого більш нема,
як Господа мого ім’я могутнє.
Чи можна не боятися Тебе, Царю народів?
Бо заслуговуєш на це Ти, бо іншого нема такого
між мудрецями всіх країв і царств.
Усі вони бездарні і дурні,
їх вчать речей безглуздих,
колода — то наставник їх.
Привозять срібло коване з Таршиша,
а золото везуть з Уфаза.
Боввани ті, що їм вклоняються народи,
то є робота майстра, твір ремісника.
Вдягають їх у фіолет та пурпур,
все це — майстрів робота вправних.
Але Господь — справжній Бог,
Він — Володарю живий і Цар предвічний.
Земля здригається від Його гніву,
несила людям витримати лють Його.