Буття 7:1-12
Буття 7:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді. Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її. Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі. Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі! І зробив Ной усе, як звелів був Господь. А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі. І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу. Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі, по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів. І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю. Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
Буття 7:1-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Господь Бог сказав Ноєві: «Увійди зі своєю родиною до ковчега, бо Я побачив, що ти один праведний переді Мною серед усіх, хто живе зараз на світі. Візьми з собою по сім пар чоловічої та жіночої статі усіх чистих тварин і по одній парі всіх нечистих — чоловічої та жіночої статі. Візьми також із собою по сім пар чоловічої та жіночої статі кожного виду птахів, щоб зберегти рід їхній по всій землі. Через сім днів Я пошлю на землю дощ, який литиме сорок днів і сорок ночей. І все живе, що створив, Я знищу з лиця землі». І Ной зробив усе, що звелів йому Господь. На той час, коли стався потоп на землі, Ноєві було шістсот років. І ввійшов тоді Ной з усією своєю родиною до ковчега, щоб урятуватися від потопу. З ним були його дружина, сини його зі своїми жінками. Всі чисті тварини й нечисті звірі, все птаство і все живе, що плазує по землі, прийшли до Ноя на ковчег. І всіх їх було по парі — чоловічої та жіночої статі, як і наказував Бог. Через сім днів почався потоп на землі. Потоп почався, коли Ноєві сповнилося шістсот років, на сімнадцятий день другого місяця.
Буття 7:1-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сказав Господь Бог Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді. Із чистої худоби введи до себе по сім: самців і самиць; а з худоби нечистої — по парі: самців і самиць. І з птахів небесних чистих — по сім, самців і самиць; а з птахів нечистих — по парі, самців і самиць, щоби прогодувати потомство для всієї землі. Бо ще сім днів — і Я пошлю дощ на землю на сорок днів і сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив. І зробив Ной усе, що заповів йому Господь Бог. Ной же мав шістсот років, — і настав водний потоп на землі. Тож з огляду на води потопу Ной ввійшов у ковчег, а з ним його сини, його дружина і дружини його синів. І з птахів, і з чистої худоби, і з нечистої худоби, і з усіх плазунів, які на землі, по двоє ввійшли в ковчег до Ноя, — самець і самиця, — як і звелів йому Бог. І сталося, що через сім днів води потопу ринули на землю. На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, двадцять сьомого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела безодні, і повідчинялися загати небесні. І сорок днів та сорок ночей ішов дощ на землю.
Буття 7:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дом твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому родї. Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю, І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насїннє живе переховати по всїй землї. Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив. І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь Бог. Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землї. І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої. І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землї, По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові. І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю. В шести сотьньому роцї Ноягового віку, другого місяця, на сїмнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усї жерела великої безоднї, і хляби (вікна) небесні повідчинялись. І лило на землю сорок день і сорок ночей.