Буття 7:1-12

І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дом твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому родї. Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю, І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насїннє живе переховати по всїй землї. Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив. І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь Бог. Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землї. І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої. І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землї, По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові. І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю. В шести сотьньому роцї Ноягового віку, другого місяця, на сїмнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усї жерела великої безоднї, і хляби (вікна) небесні повідчинялись. І лило на землю сорок день і сорок ночей.