Буття 27:11-17
Буття 27:11-17 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Яків тоді й каже своїй матері: «Але ж мій брат волохатий, а в мене шкіра гладенька. Може статися, що батько торкнеться мене і впізнає, і зрозуміє, що я намагаюся обдурити його. І тоді він не благословить мене, а прокляне». Тоді мати сказала Якову: «Сину мій, нехай тоді прокляття, сказане на твою адресу, впаде на мене. Але послухай мене і зроби так, як я сказала. Принеси мені двох козенят». Тож Яків пішов, упіймав двох козенят і приніс їх матері, а вона приготувала батькову улюблену смачну страву. Тоді Ревекка взяла щонайкраще вбрання свого старшого сина Ісава, що було в хаті, та й вбрала в нього Якова, свого молодшого сина. Руки ж його й шию обгорнула козячим хутром. Дала вона в руки своєму синові Якову смачно приготовлене м’ясо та хліб, що спекла.
Буття 27:11-17 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький! Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокляття, а не благословення... І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені. І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько. І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова. А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його. І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
Буття 27:11-17 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Та Яків сказав своїй матері Ревеці: Брат мій Ісав — волохатий чоловік, а я — чоловік гладкошкірий. Ану ж, обмацає мене мій батько — і буду перед ним як той кепкун! Тож накличу на себе прокляття, а не благословення. А мати сказала йому: На мені твоє прокляття, сину; лише послухайся мого голосу та піди й принеси мені. Він, пішовши, взяв і приніс матері, а його мати приготувала страву, яку любив його батько. Тоді Ревека, взявши гарний одяг свого старшого сина Ісава, котрий був у неї в хаті, одягнула свого молодшого сина Якова; козлячими шкурами вона обмотала його руки і гладку його шию, дала в руки свого сина Якова страву і хліб, що приготувала
Буття 27:11-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Каже ж Яков Ребецї, матері своїй: Та ж Езав брат мій, чоловік волохатий, я ж чоловік гладенький. Може, полапає мене панотець, і зроблюсь перед ним мантїєм, і наведу на себе клятьбу а не благословеннє. Рече ж йому мати: На менї клятьба твоя, синку; тілько послухай голосу мого, та йди, і піймай менї. Пійшов же, піймав, і принїс матері; і вготовила мати смашний наїдок, який любив отець його. І взявши Ребека одежу Езавову добру, сина свого старшого, що була у неї в схованцї, одягла нею Якова, сина свого меньшого. А смушками козлячими пообгортала руки і наге тїло на шиї в його. І дала смашний наїдок і хлїба, що вготовила, в руки Яковові, синові свойму.