Буття 27:11-17

Каже ж Яков Ребецї, матері своїй: Та ж Езав брат мій, чоловік волохатий, я ж чоловік гладенький. Може, полапає мене панотець, і зроблюсь перед ним мантїєм, і наведу на себе клятьбу а не благословеннє. Рече ж йому мати: На менї клятьба твоя, синку; тілько послухай голосу мого, та йди, і піймай менї. Пійшов же, піймав, і принїс матері; і вготовила мати смашний наїдок, який любив отець його. І взявши Ребека одежу Езавову добру, сина свого старшого, що була у неї в схованцї, одягла нею Якова, сина свого меньшого. А смушками козлячими пообгортала руки і наге тїло на шиї в його. І дала смашний наїдок і хлїба, що вготовила, в руки Яковові, синові свойму.