Буття 24:48-67
Буття 24:48-67 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Вклонившись, я подякував Господу. Я благословив Господа, Бога господаря мого, Авраама, Який вів мене правильним шляхом, щоб я знайшов дочку брата свого господаря для його сина. А тепер, якщо ви будете милостиві й сповнені довіри до господаря мого, прошу, скажіть мені, щоб я знав, як мені бути». Тоді Лаван з Бетуїлом відповіли: «Це прийшло від Господа. Ми не можемо цього змінити. Ось Ревекка, забирай її та й іди. Нехай вона стане жінкою сина твого господаря, як наказав Господь». Почувши це, Авраамів слуга вклонився Господу до землі. Він віддав Ревецці срібні й золоті прикраси та вбрання. Він також віддав дорогі подарунки її братові й матері. Авраамів слуга і люди, що були з ним, добре поїли й попили, і заночували. Вставши рано вранці, він і каже: «Вирядіть мене до мого господаря». А Ревеччині брат і мати кажуть: «Нехай Ревекка залишиться з нами ще днів з десять, а потім уже піде». Але слуга сказав їм: «Не змушуйте мене чекати. Господь благословив мою подорож на успіх, тож дайте мені повернутися до мого господаря». Тоді вони кажуть: «Покличмо дівчину й спитаймо її, чи захоче вона піти». Вони погукали Ревекку й питають: «Чи підеш ти з цим чоловіком?» Вона відповіла: «Піду». І відпустили тоді вони сестру свою Ревекку та її годувальницю з Авраамовим слугою та його людьми. Вони благословили Ревекку. Сказали їй: «Сестро наша! Стань же матір’ю мільйонів. І нехай твої нащадки посядуть міста ворогів своїх!» Ревекка зі своєю служницею зібралися, посідали на верблюдів і поїхали слідом за Авраамовим слугою. Слуга взяв Ревекку й вирушив до дому. Ісаак тоді, прийшовши з Беер-Лахай-Роя, жив у Неґеві. Якось увечері Ісаак вийшов у поле прогулятися. Він підвів очі й побачив верблюдів, що прямували до нього. Ревекка підвела очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда. Вона спитала слугу: «Що то за чоловік іде полем нам назустріч?» Слуга відповів: «Це мій господар». Тоді Ревекка покрила своє обличчя серпанком. І розповів слуга Ісаакові про все, що сталося. І повів тоді Ісаак Ревекку до намету своєї матері Сарри. І стала Ревекка його дружиною. Ісаак міцно покохав Ревекку і втішив печаль свою після смерті матері.
Буття 24:48-67 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його. А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч. І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго. Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був. І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві. І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її. І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого. І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш. І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого. А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму. І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду. І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його. І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір’ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів. І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов. А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному. І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть. І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда. І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась. І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив. І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.
Буття 24:48-67 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Із вдячністю я поклонився Господеві й поблагословив Господа, Бога мого пана Авраама, Який успішно провів мене правильною дорогою, щоб узяти дочку брата мого пана для його сина. Тому, якщо ви чините милість і правду моєму панові, — скажіть мені, і якщо ні, — також скажіть мені, щоб я повернув праворуч або ліворуч. У відповідь Лаван та Ватуїл сказали: Від Господа вийшло це рішення, тож не можемо тобі відповісти злом на добро. Ось Ревека перед тобою. Бери, іди, і нехай буде дружиною синові твого пана, — так, як сказав Господь. І сталося, коли почув слуга Авраама ці слова, то поклонився Господеві до землі. А раб, вийнявши срібний та золотий посуд і одяг, дав Ревеці; і дав подарунки її братові й матері. І їли й пили — він та чоловіки, які були з ним, і заночували. А вставши вранці, він сказав: Відпустіть мене, щоб я пішов до мого пана. Та її брати й мати сказали: Нехай дівчина побуде з нами днів із десять, а після цього піде. Він же відповів їм: Не затримуйте мене, бо Господь успішно провів мене дорогою. Відпустіть мене, щоб я пішов до мого пана. Вони ж сказали: Покличемо дівчину і її саму запитаємо. Тож покликали Ревеку й запитали її: Чи підеш ти із цим чоловіком? Вона ж відповіла: Піду. І відіслали свою сестру Ревеку, її майно, слугу Авраама і тих, які були з ним. Поблагословили свою сестру Ревеку і сказали їй: Ти наша сестра, — стань незліченними тисячами; і хай твої нащадки успадкують міста ворогів. Уставши, Ревека та її рабині сіли на верблюдів і вирушили із чоловіком, і слуга, взявши Ревеку, пустився в дорогу. А Ісаак подорожував пустелею біля Криниці видіння. Він жив на землі, що на півдні. Надвечір вийшов Ісаак у долину пройтися; підвівши очі, він побачив верблюдів, які йшли. І Ревека, звернувши погляд, побачила Ісаака, зіскочила з верблюда і запитала слугу: Хто цей чоловік, який іде рівниною нам назустріч? Раб сказав: Це мій пан. Вона ж, узявши намітку, закрила обличчя. А слуга докладно розповів Ісаакові все те, що зробив. Увійшов Ісаак до оселі своєї матері, взяв він Ревеку, і стала йому дружиною, і він покохав її. І потішений був Ісаак після смерті Сарри, його матері.
Буття 24:48-67 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І дякуючи поклонивсь Господу, і благословив Господа Бога пана мого, Авраама, що погодив менї в дорозї праведній, узяти дочку в брата панового синові його. Оце ж, коли ви сотворите милость і правду до пана мого, повідайте менї, щоб я повернувсь або праворуч, або лїворуч. Відказуючи ж Лабан та Бетуїл сказали: Від Господа прийшло се дїло. Не зможемо тобі сказати проти нї лихого, нї доброго. Ось, Ребека перед тобою, возьми її та й піди, і нехай буде вона жоною синові пана твого, яко же глаголав Господь. І сталось, як почув раб Авраамів словеса сї, поклонився до землї Господу. І повносив раб сосуди золоті і срібляні, і сукнї, та оддав Ребецї, і подав гостинцї братові її й матері її. І їли й пили, і він і чоловіки, що були з ним, та опочили, і повставали вранцї, і каже: Відпустїте мене до пана мого. Промовили ж браттє її й мати її: Нехай пробуде дївиця з нами з десяток день, а потім і пійде. Він же каже до них: Не держіте мене. Господь погодив у дорозї менї; мушу йти до пана мого. Вони ж сказали: Прикличмо дївицю, та й спитаймо її з уст її. І прикликали Ребеку, і казали їй: Чи пійдеш з чоловіком сим? Вона ж каже: Пійду. І відпустили Ребеку, сестру свою, і мамку її, і раба Авраамового, і хто з ним були. І благословили Ребеку, і промовили до неї: Нехай же родяться від тебе, сестро наша, тисячі тисяч, і потомство твоє нехай підгортає під себе царини ворогів твоїх! Уставши ж Ребека й рабинї її посїдали на верблюди, та й пішли з чоловіком. І взяв раб Ребеку, та й пішов. Ізаак же прийшов з Бейер-Лахай-Рої; жив бо він у землї полуденнїй. Вийшов же над вечір Ізаак на поле, розігнати думки. І позирне очима своїми, та й бачить, ідуть верблюда. І позирнувши Ребека очима своїми, побачила Ізаака та й ізскочила з верблюда. І каже рабові: Хто сей чоловік, що йде по полю на зустріч нам? Каже ж раб: Се пан мій; вона узявши намітку, закуталась. І повідав раб Ізаакові все, що вчинив. Увійшов же Ізаак у намет матері своєї, і взяв Ребеку, і стала йому жінкою, і влюбив її, і втїшивсь Ізаак по Саррі, матері своїй.