Буття 24:48-67

І дякуючи поклонивсь Господу, і благословив Господа Бога пана мого, Авраама, що погодив менї в дорозї праведній, узяти дочку в брата панового синові його. Оце ж, коли ви сотворите милость і правду до пана мого, повідайте менї, щоб я повернувсь або праворуч, або лїворуч. Відказуючи ж Лабан та Бетуїл сказали: Від Господа прийшло се дїло. Не зможемо тобі сказати проти нї лихого, нї доброго. Ось, Ребека перед тобою, возьми її та й піди, і нехай буде вона жоною синові пана твого, яко же глаголав Господь. І сталось, як почув раб Авраамів словеса сї, поклонився до землї Господу. І повносив раб сосуди золоті і срібляні, і сукнї, та оддав Ребецї, і подав гостинцї братові її й матері її. І їли й пили, і він і чоловіки, що були з ним, та опочили, і повставали вранцї, і каже: Відпустїте мене до пана мого. Промовили ж браттє її й мати її: Нехай пробуде дївиця з нами з десяток день, а потім і пійде. Він же каже до них: Не держіте мене. Господь погодив у дорозї менї; мушу йти до пана мого. Вони ж сказали: Прикличмо дївицю, та й спитаймо її з уст її. І прикликали Ребеку, і казали їй: Чи пійдеш з чоловіком сим? Вона ж каже: Пійду. І відпустили Ребеку, сестру свою, і мамку її, і раба Авраамового, і хто з ним були. І благословили Ребеку, і промовили до неї: Нехай же родяться від тебе, сестро наша, тисячі тисяч, і потомство твоє нехай підгортає під себе царини ворогів твоїх! Уставши ж Ребека й рабинї її посїдали на верблюди, та й пішли з чоловіком. І взяв раб Ребеку, та й пішов. Ізаак же прийшов з Бейер-Лахай-Рої; жив бо він у землї полуденнїй. Вийшов же над вечір Ізаак на поле, розігнати думки. І позирне очима своїми, та й бачить, ідуть верблюда. І позирнувши Ребека очима своїми, побачила Ізаака та й ізскочила з верблюда. І каже рабові: Хто сей чоловік, що йде по полю на зустріч нам? Каже ж раб: Се пан мій; вона узявши намітку, закуталась. І повідав раб Ізаакові все, що вчинив. Увійшов же Ізаак у намет матері своєї, і взяв Ребеку, і стала йому жінкою, і влюбив її, і втїшивсь Ізаак по Саррі, матері своїй.