Буття 21:1-21
Буття 21:1-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Господь виявив свою прихильність до Сарри й усе виконав. Як Він і сказав, Сарра завагітніла й народила Авраамові в його старості сина саме в той час, який вказав їй був Господь. І назвав Авраам сина, що народила йому Сарра, Ісааком. Коли Ісаакові сповнилося вісім днів, Авраам зробив йому обрізання, як і звелів Бог. Авраамові було сто років, коли в нього народився син Ісаак. Сарра тоді й каже: «Бог дарував радість мені. Нехай же кожен, хто почує це, радіє разом зі мною». І Сарра додала: «Хто міг сказати Авраамові, що я, Сарра, доглядатиму дітей? Але це збулось, і я народила йому, старому, сина». Хлопчик ріс, і коли настав час відлучати його від грудей, того ж дня Авраам влаштував велике свято. Сарра побачила, як грається син Аґар, єгиптянкою народжений Авраамів первісток, з її сином Ісааком. І вона сказала Авраамові: «Прожени геть цю рабиню з хлопцем, бо її син не повинен стати спадкоємцем разом із моїм Ісааком». Прикро стало Авраамові, засмутився він через свого сина Ізмаїла. І сказав тоді Бог Авраамові: «Не турбуйся про хлопчика і свою рабиню. Виконай все, як Сарра того хоче, бо твоїх нащадків визнаватимуть через Ісаака. Сина рабині Я також зроблю батьком великого народу, бо він твій син». Авраам устав раненько, взяв хліба й бурдюк води і дав Аґар. Поклавши все це їй на плечі, він відіслав її разом з хлопчиком. І пішла вона мандрувати через пустелю до Беершеби й заблукала. Коли вода в бурдюку скінчилася, Аґар посадила дитину під кущ. Вона відійшла й сіла на відстані, щоб не бачити, як помирає хлопчик. Аґар промовила: «Не можу я дивитися, як помирає дитина без води». Та Бог почув плач хлопчика і Ангел Божий промовив до Аґар із небес: «Що трапилося, Аґар? Не бійся. Бог почув плач дитини. Вставай! Підніми хлопчину й міцно тримай його за руку. Я зроблю його батьком великого народу». І відкрив їй Бог очі, і побачила вона криницю з водою. Підійшла Аґар, набрала повний бурдюк води й дала напитися хлопчику. Хлопець ріс, і Бог був з ним. Ізмаїл жив у пустелі й став лучником. Мати знайшла йому жінку єгиптянку, й жили вони в пустелі Паран.
Буття 21:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив. І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. І назвав Авраам ім’я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене. І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його. І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається. І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком. Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння. І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його. І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
Буття 21:1-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив; Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь. І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак. А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог. Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак. І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною. Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина! І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину. Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, — і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком. Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина, та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство. А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння. Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви. Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав. Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є. Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом. І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині. Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником. Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
Буття 21:1-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав. І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь. І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак. Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог. Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак. Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене. І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина. І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака. Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака, Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком. Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його. І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всьому, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство. Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він. Устав же Авраам уранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї. Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною. Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила. Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер. Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його. І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя. І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник. І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.