Вихід 21:1-17
Вихід 21:1-17 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А оце закони, що ти викладеш перед ними: Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю. Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його. Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один. А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю, то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки! А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби. Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її. А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок. Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй. А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу. Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий. А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече. А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть. А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий. А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий. І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
Вихід 21:1-17 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ось ці правила ти даси народові Ізраїлю: коли купиш раба-єврея, то він мусить служити шість років, а на сьомий піде на волю без плати. Якщо він прийшов сам, то нехай сам і йде. Якщо ж одружений, то його жінка піде з ним. Якщо його господар дасть йому жінку, і вона народить йому синів або дочок, то жінка з її дітьми належатиме господареві, а він нехай іде собі сам. Та якщо раб скаже: «Я люблю свого господаря, свою жінку й своїх дітей, я не піду на волю». Тоді його господар приведе його до Бога, поставить біля дверей чи одвірка й проколе йому вухо шилом, і той служитиме йому довіку. Коли хтось продасть свою дочку в рабство, то вона не вийде з неволі, як виходить раб. Якщо вона не до вподоби господареві, що призначив її для себе, то він може дозволити викупити її. Він не може вирішити продати її чужинцям, бо виявиться невірним до неї. Якщо він візьме її для свого сина, то має ставитися до неї як до дочки. Якщо це господар візьме іншу жінку для себе, то не повинен відмовляти першій в їжі, вбранні чи подружніх правах. Якщо він позбавить її цих трьох речей, то вона може бути вільна без плати. Якщо хтось ударить іншого так, що той помре, його самого слід віддати на смерть. Але якщо він зробив це не навмисне, а Бог віддав того йому в руки, то Я вкажу тобі місце, куди він може втекти. Та коли хтось діятиме підступно проти свого ближнього й зумисно вб’є його, то забери його від Мого вівтаря, щоб його самого могли вбити. Якщо хтось ударить свого батька або свою матір, того скарають на смерть. Якщо чоловік викраде когось, то смерть йому — однаково, чи продав він невільника в рабство, чи тримає в себе. Якщо хтось проклинає свого батька чи свою матір, тому смерть.
Вихід 21:1-17 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А це настанови, які викладеш перед ними. Якщо купиш раба-єврея, то нехай шість років він працює для тебе, а на сьомий рік нехай він даром вийде на свободу. Якщо він сам-один прийшов, то нехай сам і вийде. Якщо ж разом з ним прийшла дружина, то нехай і дружина вийде з ним. Якщо ж господар дасть йому дружину, і та народить йому синів чи дочок, то дружина й діти хай залишаються в його господаря, а він нехай вийде сам. Якщо ж раб у відповідь скаже: Я люблю мого господаря, дружину і дітей, — не поспішаю на волю! Тоді нехай його господар приведе його до Божого судилища, а тоді приведе його до дверей і до одвірка, і господар шилом проколе йому вухо, і той служитиме йому навіки. Якщо ж хтось продасть свою дочку як служницю, то не вийде вона так, як виходять рабині. Якщо вона не догодить своєму господареві, з яким заручена, то нехай звільнить її за викуп. А чужому народові йому не дозволяється продати її, бо погордив нею. Якщо ж заручив її синові, то нехай обходиться з нею за правами дочок. Якщо ж візьме йому іншу, то хай не позбавить її необхідного, одягу і співжиття. Якщо ж цих трьох речей не дотримається щодо неї, то нехай вона вийде даром, без грошей. Якщо хтось когось ударить, і той помре, — він неодмінно має померти. А тому, хто не хотів убивати, але Бог передав когось в його руки, — Я дам тобі місце, куди втече той, хто вбив. Коли ж хто вистежив, щоб підступно вбити свого ближнього, і прибіжить туди, — такого забрати і від Мого жертовника, щоб видати на смерть. Хто б’є свого батька чи свою матір, має неодмінно померти. Хто проклинає свого батька чи свою матір, має неодмінно померти. Коли хтось украде когось із синів Ізраїля, заволодіє ним, продасть, і срібло буде знайдене в нього — такий має неодмінно померти.
Вихід 21:1-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
А се суди, що обявиш перед ними: Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо. Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним. Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один. Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю; Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку. А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби. І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її. А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею. Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її. А коли б сї три речі не додержав, дак можна їй вийти дармо без окупу. Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю. Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому. А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю. І хто вдарить батька свого, смертю скарати його. І хто вкраде людину та продасть, або знайдеться вона в руках його, того скарати смертю. І хто проклинати ме батька свого і матїр свою, того скарати смертю.