Екклезiяст 7:1-29
Екклезiяст 7:1-29 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Краще добре ім’я, ніж парфуми тонкі, день смерті принадніший, ніж народження мить. Краще піти на поминки, ніж у дім гультіпаки, бо смерть на кожного чатує. Живим про це потрібно пам’ятати. Гнівитись краще, ніж сміятись, бо серце може вдовольнитись, хоч лице сумує. Мудрець і подумки про смерть не забуває, а дурень прагне лиш веселощів, розваг. Прислухатися краще до докорів мудреця, аніж вслухатися в медові співи дурня. Бо дурносміх нагадує чортополоху тріск, що швидко згоряє, навіть не зігрів казанка. І в цьому теж марнота. Дорогі підношення можуть й мудреця пошити в дурні, хабар і чесне серце спокусити може. Кінець у справі кращий, ніж початок, терплячість вдачі краща, аніж пиха. Не поспішай роздратуватись, бо гнів живе у серці дурня. Не говори: «Як сталося таке, що все минуле краще сьогодення?» Бо не від мудрості такі питання ставлять. Бо мудрість — добра, то коштовний спадок, корисний всім, хто сонце бачить. Адже надійно мудрість захищає, як і срібло. І перевага знань у тім, що мудрість зберігає життя тому, хто володіє нею. Поглянь на труд Господній: хто здатен випрямити те, що Він зігнув? У гарну днину утішайся, будь щасливим, а в нещасливий день замислися над тим, що їх обидвох Бог створив, аби людина у Нього не знайшла помилки. В безглуздому житті я усього зазнав: і те, що праведник загине, попри свою цноту, і що злочинець довго житиме, хоч сіє зло. Не будьте надто праведні і мудрі — навіщо знищувати себе? Не будьте занадто лихі й дурні не будьте також — навіщо вмирати передчасно? Краще вхопитися за одне, але й іншого не випускати з рук. Хто Господа шанує, матиме і те, і інше в своєму житті. Мудрість робить дужчим мудреця, аніж десяток управителів міських. Бо праведного жодного немає на землі, хто б не грішив ніколи. Не слухайте всього, що мовлять люди, тож не почуєте, як проклинають вас раби. Тому що достеменно вам відомо, що проклинали інших й ви не раз. Усі поради мудрістю я перевірив. Собі пообіцяв я: «Буду мудрим!» Але ж далеко як мені до мудреця! Усе, що є, — глибоке й непізнанне. Кому дано збагнути таємниці ті? Націлив розум я на пізнання, на пошук мудрості, чому на світі так ведеться: причину й наслідки шукав. Прагнув дізнатися, чому безглузде зло, чому дурний прирівняний до божевільного. І зрозумів я, що підступна жінка, в якої серце — лиш пастка й тенета, в якої руки — тільки пута, гіркіша від смерті. Той, хто шукає шлях до Бога, омине її, а хто грішить, потрапить у її сильце. «Погляньте, до чого я дійшов, — говорить Когелет. — Я все разом зіставив і обміркував, щоб знайти відповідь. Все ще шукаю і не знайшов ще відповіді, але я знаю, що на тисячу людей знайшовся один добропорядний чоловік, а жінки — жодної. Ось що єдине я відкрив для себе: Бог праведністю людей наділив, однак вони знайшли багато лихого».
Екклезiяст 7:1-29 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження! Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере! Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце! Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів. Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних, бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!... Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце. Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого! Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців. Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це. Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить, бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її. Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив? За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла! В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі. Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм? Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того. Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших! Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона! Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його? Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство! І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона! Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння! Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!... Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
Екклезiяст 7:1-29 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження. Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця. Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим. Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості. Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних. Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота. Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності. Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом. Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних. Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості. Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце. Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає. Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив? У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого. Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі. Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму. Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час. Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому. Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті. Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить. І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає, бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав. Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, — і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде? Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних. І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею. Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум, який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов. Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, а вони вишукували численні вимисли.
Екклезiяст 7:1-29 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин. Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця. Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим. Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому. Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних; Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота. Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце. Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться. Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться. Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм. Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце; Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є. Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив? У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати. На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй; Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити? Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу? Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того. Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї. Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши; Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить; Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим. Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене. Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить? Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, - І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею. От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним! А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї. Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.