Екклезiяст 1:12-18
Екклезiяст 1:12-18 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі. І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею. Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!... Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш! Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання. І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!... Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...
Екклезiяст 1:12-18 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Я, Когелет, був царем Ізраїлю, правив у Єрусалимі. Я себе дослідженню й вивченню мудрості віддав: всього того, що відбувається під небесами. Тяжкий це тягар, який Господь поклав на людину! Я був свідком усього, що діється під сонцем. Я відкрив для себе, що все — марнота, все, що відбувається — лиш вітер в полі. Того, що зігнуте, не випрямити, того, чого бракує, не врахувати. Я собі подумав: «Я став великим, набрався мудрості над усіма своїми попередниками, що правили Єрусалимом. Я серцем ввібрав мудрість і знання». Тож я розумом осягнув мудрість і знання, безумство й глупоту. Але я знову збагнув, що все це — той же вітер в полі. Де мудрості багато, там печаль зростає. Чим більше знань, тим дужчий смуток.
Екклезiяст 1:12-18 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Я, Екклезіаст, був царем над Ізраїлем у Єрусалимі. І я віддав моє серце, аби шукати і дослідити мудрістю все, що відбувається під небом. Адже Бог дав людським синам погані обставини, щоб перебувати в них. Я побачив усі творіння, зроблені під сонцем, і ось усе марнота і бажання духа. Викривлене не зможе прикраситися, і те, чого бракує, не зможе бути порахованим. Я сказав у своєму серці, мовлячи: Ось я звеличився і поставив мудрість над усіма, що були переді мною в Єрусалимі, і моє серце багато побачило мудрості та знання. Я віддав моє серце, щоб пізнати мудрість і знання, я пізнав притчі та загадки, бо і це — бажання духа. Адже в безлічі мудрості — безліч пізнання, і хто побільшує пізнання, побільшує страждання.
Екклезiяст 1:12-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі; І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались! Видав я все, що робиться під сонцем: - що ж? усе марнота й мука для духа. Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати. Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання. І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа; Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, - прибільшує й гризоти.