Екклезіаст 1:12-18

Я, Когелет, був царем Ізраїлю, правив у Єрусалимі. Я себе дослідженню й вивченню мудрості віддав: всього того, що відбувається під небесами. Тяжкий це тягар, який Господь поклав на людину! Я був свідком усього, що діється під сонцем. Я відкрив для себе, що все — марнота, все, що відбувається — лиш вітер в полі. Того, що зігнуте, не випрямити, того, чого бракує, не врахувати. Я собі подумав: «Я став великим, набрався мудрості над усіма своїми попередниками, що правили Єрусалимом. Я серцем ввібрав мудрість і знання». Тож я розумом осягнув мудрість і знання, безумство й глупоту. Але я знову збагнув, що все це — той же вітер в полі. Де мудрості багато, там печаль зростає. Чим більше знань, тим дужчий смуток.