Дiї 20:1-16
Дiї 20:1-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли припинилися заворушення, Павло покликав учнів Ісусових і, звернувшись до них із втішним словом, попрощався з ними, й подався до Македонії. Мандруючи тими краями, він знаходив багато слів, які підбадьорювали людей. Потім Павло дістався до Греції, де пробув три місяці. А як зібрався відплисти до Сирії, юдеї змовилися проти нього, і тому він вирішив повертатися до Сирії через Македонію. Супроводжували Павла Сопатер, син Пирра з Верії, Аристарх та Секунд із Солуні, Ґай з Дервії, Тимофій та Тихик і Трохим з Малої Азії. Вони вийшли раніше й чекали нас у Троаді. Ми ж відпливли з Филипії після свята Опрісноків і через п’ять днів приєдналися до них у Троаді, де й пробули сім днів. У неділю, коли учні зібралися всі разом для вечері Господньої, Павло розмовляв з ними. Маючи намір відбути наступного дня, він говорив до півночі. У верхній кімнаті, де ми зібралися, горіло багато світильників. Поки Павло говорив, молодик, на ім’я Евтих, який сидів на підвіконні, став потихеньку засинати. Нарешті, сон зовсім здолав його і він упав з третього поверху. Коли люди підняли його, він був мертвий. Павло, зійшовши униз, припав до юнака, обняв його й промовив: «Не хвилюйтеся, він іще живий». Потім Павло піднявся нагору, переломив хліб і поїв. І він довго говорив, аж до світанку, а потім пішов. А юнака живого повели додому, і всі були дуже втішені. Ми ж вирушили далі й попливли до Асси, де збиралися зустріти Павла. Це він сам так усе спланував, бо мав намір йти до того міста пішки. Коли він зустрів нас в Ассі, ми взяли його на корабель і попливли до Мітилена. Звідти ми вийшли наступного дня й пристали до берега неподалік від Хіоса. Наступного дня перетнули затоку й пристали до Самоса, а ще через день дісталися до Мілета. Павло вирішив не заходити в Ефес, щоб не витрачати час в Малій Азії. Він дуже поспішав, аби дістатися в Єрусалим до дня П’ятидесятниці.
Дiї 20:1-16 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Після припинення заворушення Павло, покликавши учнів і попрощавшись із ними, вийшов і пішов у Македонію. Пройшовши через ті області і підбадьоривши учнів багатьма словами, він прийшов у Грецію. Там він провів три місяці; і оскільки іудеї влаштували проти нього змову, коли він збирався відпливти в Сирію, то він вирішив повернутися через Македонію. До Асії його супроводжували верієць Сопатр, з фессалонікійців Арістарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та асійці Тихик і Трохим. Вони пішли вперед і чекали нас у Троаді. А ми після днів Опрісноків відпливли з Филиппів і через п’ять днів припливли до них у Троаду, де пробули сім днів. У перший же день тижня, коли учні зібралися для ламання хліба, Павло, маючи намір вирушити наступного дня, говорив до них і продовжив слово до півночі. У горниці ж, у якій вони були зібрані, було чимало світильників. А на вікні сидів один юнак на ім’я Євтих, який поринав у глибокий сон. І оскільки Павло говорив довго, він, похилившись від сну, упав з третього поверху вниз і був піднятий мертвим. Павло, спустившись, припав до нього і, обнявши його, сказав: Не тривожтесь, бо його душа в ньому. А піднявшись, і розламавши хліб, і поївши, він довго говорив, аж до світанку, і так пішов. Хлопця ж привели живим і немало втішилися. А ми пішли вперед на корабель і відпливли в Асс, маючи намір взяти звідти Павла, бо він так наказав, сам бажаючи іти пішки. Коли ж він зустрівся з нами в Ассі, ми взяли його і припливли в Мітілену. Відпливши звідти, наступного дня ми прибули навпроти Хіосу, а наступного дня пристали до Самосу і, побувши в Трогіллії, наступного дня припливли в Мілет. Бо Павло вирішив пропливти повз Ефес, щоб не гаяти часу в Асії, бо він поспішав, якщо можливо, бути в день П’ятидесятниці в Єрусалимі.
Дiї 20:1-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію. Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади, і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію. Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв’янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим. Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді. А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п’ять у Троаду до них, де сім день прожили. А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі. А в горниці, де зібралися ми, було багато світел. Юнак же один, Євтих на ім’я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого... Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому! А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув. А хлопця живим привели, і зраділи немало. А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти. А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену. І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету. Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П’ятдесятниці.
Дiї 20:1-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Коли колотнеча вгамувалася, Павло скликав учнів, потішив і поцілував їх, та й вибрався йти до Македонії. Пройшовши ті краї й підбадьоривши тамтешніх багатьма виступами, він прибув до Греції і прожив там три місяці. Оскільки юдеї вчинили змову проти нього, коли він хотів відплисти до Сирії, то він надумав повернутися через Македонію. З ним пішов [аж до Азії] син Пірра Сопатер з Вереї, солуняни Аристарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та азійці Тихик і Трохим. Вони вирушили раніше й очікували нас у Троаді, а ми відпливли після днів Опрісноків із Филип і прибули до них через п’ять днів у Троаду, де прожили сім днів. Першого ж дня тижня, коли ми зібралися для ламання хліба, Павло промовляв до них і, бажаючи відбути наступного дня, затягнув слово до півночі. У горниці, де ми зібралися, було багато світильників. А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв. Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим. Зійшовши, Павло припав до нього, обняв і сказав: Не тривожтеся, бо його душа в ньому! Повернувшись, він переломив хліб і спожив, і довго промовляв, аж до світанку, а після того відбув. А юнака привели живим, і безмірно зраділи. Ми ж, прийшовши до корабля, відпливли до Асона, маючи намір звідти взяти Павла, — він так нам наказав, тому що сам бажав іти пішки. Коли ж він приєднався до нас у Асоні, ми взяли його, та й прибули до Мітилени; наступного дня ми відпливли звідти і причалили напроти Хіоса. А через день відпливли до Самоса [і, перебувши в Трогилії], наступного дня прибули до Мілета, оскільки Павло надумав обминути Ефес, щоб не затриматися в Азії, бо він поспішав, аби при можливості бути в Єрусалимі на день П’ятидесятниці.
Дiї 20:1-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
А, як утихомирилась буча, покликав Павел учеників і попрощавшись, вийшов у дорогу до Македониї. Пройшовши ж ті сторони і напімнувши їх многими словами, прийшов у Грецію. Поживши ж (там) три місяцї, як засїли на него Жиди, коли хотїв був плисти в Сирию, надумавсь вернутись через Македонию. Товаришували йому до Азиї Сосипатр Вериєць і Солуняне Аристарх та Секунд, та Гай Дервянин, та Тимотей, і Азияне Тихик та Трофим. Сї, пійшовши попереду, підождали нас у Троядї. Ми ж поплили після опрісночних днїв із Филип, та й прибули до них за пять днїв у Трояду, де пробули сїм день. Первого ж дня в тижнї, як зібрались ученики на ломаннє хлїба, проповідував їм Павел, хотячи вийти назавтра, і продовжив слово до півночи. Було ж сьвітла много в гірницї, де ми зібрали ся. Сидїв же один молодець, на ймя Євтих, на вікнї, та й обняв його твердий сон; і, як Павел промовляв много, похилившись зі сну, упав з третього поверху до долу, і підняли його мертвого. Зійшовши ж Павел у низ, припав до него, й обнявши рече: Не трівожтесь, душа бо його в йому. Зійшовши ж угору, переломив хлїб, і попоївши, бесїдував богато аж до зорі, та й пійшов. Привели ж хлопця живого і втішились немало. Ми ж, прийшовши до корабля, поплили в Асон, хотївши звідтіля взяти Павла, так бо звелїв, хотївши сам ійти пішки. Як же зійшов ся з нами в Асонї, узявши його, прибули ми в Митилену. А відпливши звідтіля, причалили ми другого дня проти Хиоса, на другий же день поплили в Самос, та, побувши в Трогилиї, другого дня прийшли в Милет. Надумавсь бо Павел плисти мимо Єфеса, щоб не гаятись в Азиї, а поспішав, коли можна, щоб йому бути в день пятидесятницї в Єрусалимі.