Дiї 16:22-30
Дiї 16:22-30 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Весь натовп піднявся проти Павла й Сили. Володарі міста зірвали з апостолів одяг і наказали їх побити. Тяжко побитих, їх кинули до в’язниці й наказали вартовому пильно стерегти їх. Діставши такий наказ, він посадив апостолів у внутрішню камеру, а ноги їхні забив у колодки. Близько опівночі Павло й Сила молилися й співали гімни Богу, а інші в’язні слухали їх. Зненацька стався сильний землетрус, аж захитався фундамент в’язниці. Всі двері раптом розчинилися, а кайдани з усіх в’язнів попадали. Вартовий прокинувся й, побачивши відчинені двері в’язниці, вихопив меча. Він хотів вбити себе, вважаючи, що в’язні втекли, та Павло голосно гукнув: «Не губи себе! Ми всі тут». Тоді вартовий наказав принести світло й кинувся всередину. Затремтівши зі страху, він упав на коліна перед Павлом та Силою. А потім вивів їх і сказав: «Добродії, що мені робити, щоб здобути спасіння?»
Дiї 16:22-30 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І народ також повстав проти них, і воєводи, зірвавши з них одяг, наказали бити їх палками. І, завдавши їм багато ударів, посадили їх у в’язницю, наказавши в’язничному сторожу пильно стерегти їх. Той, отримавши такий наказ, посадив їх у внутрішню в’язницю, а їхні ноги забив у колоду. Близько півночі Павло й Сила молились і співали Богу хвалу; в’язні ж слухали їх. Раптом стався великий землетрус, так що затряслися підвалини в’язниці; і відразу відчинились усі двері, і з усіх спали кайдани. В'язничний сторож, прокинувшись і побачивши, що двері в’язниці відчинені, витягнув меч і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні втекли. Та Павло вигукнув гучним голосом: Не роби собі ніякої шкоди, бо всі ми тут! Той попросив світла, вбіг, і в тремтінні упав перед Павлом і Силою, і, вивівши їх назовні, сказав: Панове, що мені треба робити, щоб спастися?
Дiї 16:22-30 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти. І, завдавши багато їм ран, посадили в в’язницю, наказавши в’язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг. Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в’язниці, а їхні ноги забив у колоди. А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув’язнені слухали їх. І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в’язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали... Як прокинувся ж сторож в’язничний, і побачив відчинені двері в’язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув’язнені. А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?
Дiї 16:22-30 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І юрба напала на них, а воєводи, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями. Тож завдавши їм багато побоїв, посадили у в’язницю, давши вказівку в’язничному сторожеві пильно їх охороняти. Він, діставши таку вказівку, засадив їх до внутрішньої темниці й забив їхні ноги в колодки. Опівночі Павло й Сила, молячись, співом прославляли Бога, а в’язні слухали їх. Раптом стався великий землетрус, аж порушилася основа в’язниці; враз повідчинялися всі двері, і з усіх поспадали кайдани. А коли прокинувся сторож в’язниці й побачив, що двері в’язниці відчинено, витягнув меча і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні повтікали. Та Павло закричав сильним голосом, гукаючи: Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут! Той, попросивши світла, вскочив і, тремтячи, припав до Павла та Сили, і, вивівши їх надвір, запитав: Добродії, що потрібно мені робити, аби спастися?
Дiї 16:22-30 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звелїли бити їх. І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду. О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники. Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх. Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відчинені двері темницї, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтїкали вязники. Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нїчого лихого, всї бо ми тут. Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сили, а, вивівши їх геть, каже: Добродїї, що менї робити, щоб спастись?