І юрба напала на них, а воєводи, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями.
Тож завдавши їм багато побоїв, посадили у в’язницю, давши вказівку в’язничному сторожеві пильно їх охороняти.
Він, діставши таку вказівку, засадив їх до внутрішньої темниці й забив їхні ноги в колодки.
Опівночі Павло й Сила, молячись, співом прославляли Бога, а в’язні слухали їх.
Раптом стався великий землетрус, аж порушилася основа в’язниці; враз повідчинялися всі двері, і з усіх поспадали кайдани.
А коли прокинувся сторож в’язниці й побачив, що двері в’язниці відчинено, витягнув меча і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні повтікали.
Та Павло закричав сильним голосом, гукаючи: Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!
Той, попросивши світла, вскочив і, тремтячи, припав до Павла та Сили,
і, вивівши їх надвір, запитав: Добродії, що потрібно мені робити, аби спастися?
Біблія
Біблія для діточок
