Дiї 13:1-12
Дiї 13:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл. Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх! Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили. Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули. Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана. А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім’я Варісус. Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова. Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім’я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула. Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув, і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг? І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора... Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Дiї 13:1-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
У церкві в Антиохії були деякі пророки й учителі: Варнава, Симеон, якого ще називали Ніґером, Луцій з Киринеї, Манаїл, який зростав разом з Іродом-тетрархом, та Савл. Одного разу, коли вони служили Господу й постилися, Дух Святий промовив до них: «Відділіть Мені Варнаву і Савла для справи, на яку Я їх обрав». Тож після поста і молитви, апостоли й учителі поклали руки на Варнаву й Савла і вирядили їх у дорогу. Послані Духом Святим, вони вирушили до Селевкії, звідки відпливли на Кіпр. Опинившись у Саламині, вони проповідували Слово Боже в юдейських синагогах. Їм допомагав Іоан Марко. Вони перетнули весь острів аж до Пафоса, там зустріли ворожбита і лжепророка, юдея, якого звали Вар-Ісус. Він був при губернаторі Сергії Павлі, чоловікові розумному. Той послав по Варнаву й Савла, бо хотів почути Слово Боже. Але проти них виступив Елімас-ворожбит (так перекладається його ім’я). Він намагався відвернути губернатора від віри в Ісуса. Тоді Савл, якого також звали Павлом, сповнений Духа Святого, поглянув пильно на Елімаса й сказав: «Ти повен усіляких підступів і лихого лукавства! Ти син диявола, і ворог усього доброго! Чи припиниш ти коли-небудь удавати брехню за істини Господні? Тож слухай! Господь торкнеться тебе і ти осліпнеш й певний час не бачитимеш сонця». Тієї ж миті глибока темрява накрила Елімасові очі, і він почав ходити безпорадно кругами, намагаючись знайти когось, хто повів би його за руку. Побачивши, що сталося, губернатор здивувався науці Господній і повірив.
Дiї 13:1-12 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
В Антіохії, в тамтешній церкві, були деякі пророки і вчителі: Варнава, Симеон, званий Нігером, Луцій кірінеянин, Манаїн, співвихованець тетрарха Ірода, і Савл. Коли вони служили Господу й постилися, Святий Дух сказав: Відділіть-но Мені Варнаву й Савла на діло, на яке Я покликав їх. Тоді вони, здійснивши піст і молитву, поклали на них руки і відпустили їх. Вони ж, бувши послані Святим Духом, прийшли в Селевкію, а звідти відпливли на Кіпр. І, бувши в Саламіні, звіщали слово Боже в іудейських синагогах; мали ж при собі помічником Іоана. Пройшовши весь острів до Пафа, вони зустріли одного чаклуна, лжепророка, іудея на ім’я Варісус, який був з проконсулом Сергієм Павлом, чоловіком розумним. Той, покликавши Варнаву й Савла, побажав послухати слово Боже. Та Еліма-чаклун (бо так перекладається його ім’я) протистояв їм, намагаючись відвернути проконсула від віри. Та Савл (він же Павло), наповнившись Святим Духом і спрямувавши на нього погляд, сказав: О, повний усякого лукавства і всякого лиходійства, сину диявола, вороже всякої праведності! Чи перестанеш ти викривляти прямі шляхи Господні? І тепер ось на тебе рука Господня, і ти будеш сліпим і не будеш бачити сонця до певного часу. І відразу на нього напала імла й темрява, і він став ходити й шукати поводиря. Тоді проконсул, побачивши, що сталося, увірував, дивуючись ученню Господньому.
Дiї 13:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл. Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх! Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили. Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули. Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана. А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім’я Варісус. Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова. Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім’я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула. Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув, і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг? І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора... Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Дiї 13:1-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
В Антіохійській Церкві були [деякі] пророки та учителі: Варнава, Симон, прозваний Нігером, Луцій киринеєць, Манаїл, вихований разом з тетрархом Іродом, і Савло. Як служили вони Господу й постили, Святий Дух сказав: Відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, на яке Я покликав їх. Попостивши, вони поклали на них руки й помолилися, а тоді відпустили. Вони були послані Святим Духом і пішли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру. Бувши в Саламіні, звіщали Боже Слово в юдейських синагогах. І мали Івана до послуг. Пройшовши весь острів аж до Пафи, знайшли якогось чоловіка-ворожбита, лжепророка, юдея на ім’я Вар-Ісус, який був при проконсулі Сергії Павлі, розумному чоловікові. Той, покликавши Варнаву й Савла, намагався почути Боже Слово. Та проти них виступив Еліма — ворожбит, — так перекладається його ім’я, — намагаючись відвернути проконсула від віри. Але Савло, він же Павло, сповнившись Духом Святим і поглянувши на нього, сказав: О, сповнений усякого підступу й усякої злоби сину диявола, ти ворог усякої правди! Чи не перестанеш ти перекручувати рівні Господні дороги? І нині рука Господня на тобі: ти будеш сліпий, не бачитимеш деякий час сонця! І зненацька морок і темрява огорнули його, і, ходячи навпомацки, він шукав провідника. Тоді проконсул, побачивши, що сталося, повірив, дивуючись ученню Господа.
Дiї 13:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Були ж у церкві, що була в Антиохиї, деякі пророки та вчителї: Варнава та Симеон, званий Нигером, та Лукий Киринейський, та Манаіл, зрощений з Іродом четверовластником, та Савло. Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть менї Варнаву та Савла на дїло, до котрого покликав я їх. Тодї вони, попостивши та помолившись і положивши руки на них, відпустили їх. Вони ж, послані від Духа сьвятого, прийшли у Селевкию, а звідтіля відплили в Кипр. І, бувши в Саламинї, проповідували слово Боже по школах Жидівських; мали ж і Йоана за слугу. Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя Вар-Ісуса, котрий був у старости Сергія Павла, чоловіка розумного. Сей, покликавши Варнаву та Савла, бажав слухати слово Боже. Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладаєть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри. Савло ж, - (він же) й Павел, сповнившись сьвятим Духом, і подивившись на него, сказав: Ой ти, повний усякого підступу і всякого зла, сину дияволів, вороже всякої правди! чи (нїколи) не перестанеш розвертати праві дороги Господнї? Оце ж рука Господня на тебе, й будеш слїпий, і не бачити меш сонця до часу. І зараз обняв його туман і темрява й слоняючись (мацяючи) шукав, хто б його провів за руку. Тодї видївши староста, що сталось, увірував, дивуючись наукою Господньою.