В Антіохії, в тамтешній церкві, були деякі пророки і вчителі: Варнава, Симеон, званий Нігером, Луцій кірінеянин, Манаїн, співвихованець тетрарха Ірода, і Савл.
Коли вони служили Господу й постилися, Святий Дух сказав: Відділіть-но Мені Варнаву й Савла на діло, на яке Я покликав їх.
Тоді вони, здійснивши піст і молитву, поклали на них руки і відпустили їх.
Вони ж, бувши послані Святим Духом, прийшли в Селевкію, а звідти відпливли на Кіпр.
І, бувши в Саламіні, звіщали слово Боже в іудейських синагогах; мали ж при собі помічником Іоана.
Пройшовши весь острів до Пафа, вони зустріли одного чаклуна, лжепророка, іудея на ім’я Варісус,
який був з проконсулом Сергієм Павлом, чоловіком розумним. Той, покликавши Варнаву й Савла, побажав послухати слово Боже.
Та Еліма-чаклун (бо так перекладається його ім’я) протистояв їм, намагаючись відвернути проконсула від віри.
Та Савл (він же Павло), наповнившись Святим Духом і спрямувавши на нього погляд,
сказав: О, повний усякого лукавства і всякого лиходійства, сину диявола, вороже всякої праведності! Чи перестанеш ти викривляти прямі шляхи Господні?
І тепер ось на тебе рука Господня, і ти будеш сліпим і не будеш бачити сонця до певного часу. І відразу на нього напала імла й темрява, і він став ходити й шукати поводиря.
Тоді проконсул, побачивши, що сталося, увірував, дивуючись ученню Господньому.
Біблія
Біблія для діточок
