2-а Самуїлова 9:3-13
2-а Самуїлова 9:3-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Цар запитав: «Чи залишився ще хтось із дому Саула, кому б я подарував Божу ласку?» Зіва відповів царю: «Ще залишався син Йонатана, він кульгавий на обидві ноги». «Де він?» — запитав цар. Зіва відповів: «Він у домі Макіра, сина Амміела з Ло-Девара». Цар Давид наказав своїм слугам приставити його з дому Макіра, сина Амміела з Ло-Девара. Коли Мефівошет, син Йонатана, сина Саула, прийшов до Давида, він схилився, вшановуючи Давида. Давид сказав: «Мефівошете!» «Твій слуга», — відповів той. «Не бійся, — звернувся до нього Давид, — я неодмінно виявлю ласку до тебе заради твого батька Йонатана. Я віддам тобі весь край, яким володів твій дід Саул, і ти завжди їстимеш за моїм столом». Мефівошет уклонився й відповів: «Чи варто тобі помічати такого слугу, який схожий на мертвого пса?» Тоді цар покликав Зіву, Саулового слугу, й наказав йому: «Я віддав онуку твого володаря все, що належало Сауловому роду. І ти, і твої сини й твої слуги маєте обробляти йому землю, збирати врожай, щоб онука твого володаря завжди мав їжу. А Мефівошет, онука твого пана, завжди їстиме за моїм столом». У Зіви було п’ятнадцять синів та двадцять слуг. Зіва відповів царю: «Твій слуга зробить усе, що мій володар-цар звелить мені зробити». Тож Мефівошет їв за Давидовим столом, як цареві сини. У Мефівошета був маленький син, якого звали Михей. Всі, хто жив у домі Зіви, служили Мефівошету. Мефівошет жив у Єрусалимі, адже він завжди їв за царевим столом. А був він калікою: кривим на обидві ноги.
2-а Самуїлова 9:3-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку? І сказав Ціва до царя: Є ще син Йонатанів, кривий на ноги. І сказав йому цар: Де він? А Ціва відказав цареві: Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі. І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару. І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! А той відказав: Ось твій раб! І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі. А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я? А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана. І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А Ціва мав п’ятнадцять синів та двадцять рабів. І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб. А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів. А Мефівошет мав малого сина, а ім’я йому Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета. А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.
2-а Самуїлова 9:3-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сказав цар: Чи ще залишився хтось з дому Саула? Я вчиню з ним милосердя Боже! І сказав Сіва цареві: Ще є син Йонатана, з ураженими ногами. А цар запитав: Де він? Ось в домі Махіра, сина Аміла з Ладавара! — сказав Сіва царю. І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, сина Аміла з Ладавара. І прийшов Мемфівостей, син Йонатана, сина Саула, до царя Давида, упав долілиць і поклонився йому. А Давид сказав йому: Мемфівостей? І той відповів: Ось твій раб! І сказав йому Давид: Не бійся, бо я обов’язково вчиню з тобою милосердя задля Йонатана, твого батька, і поверну тобі кожне поле Саула, батька твого батька, і ти постійно їстимеш хліб при моєму столі. І поклонився Мемфівостей, і сказав: Хто я — твій раб, що ти зглянувся над дохлим псом, подібним до мене? І цар покликав Сіву, слугу Саула, і сказав йому: Усе, що належало Саулові та всій його сім’ї, я передав синові твого володаря. Тож працюй для нього на землі, ти, твої сини і твої раби, і принесеш синові твого володаря хліб, і він їстиме його. Та крім того Мемфівостей, син твого володаря, постійно їстиме хліб при моєму столі. (А в Сіви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів). І промовив Сіва до царя: Згідно з усім, що володар-цар наказав мені, його рабові, так учинить твій раб! І Мемфівостей їв при столі Давида, як один із синів царя. У Мемфівостея був малий син на ім’я Міха. А всі, хто жив у домі Сіви, були рабами Мемфівостея. Мемфівостей жив в Єрусалимі, бо постійно їв при столі царя. А він був кульгавим на обидві свої ноги.
2-а Самуїлова 9:3-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І питає царь: Чи нема ще кого з дому Саулового, щоб я змилосердивсь над ним побожеськи? І відказує Сиба цареві: Є ще син Йонатанів тут, кульгавий. І питає в його царь: Де ж він? І відказує Сиба цареві: Пробуває в домі Махировому Аммієленковому, в Лодебарі. І послав цар Давид і повелїв забрати його з Лодебару, з дому Махирового Аммієленкового. Приступивши ж перед Давида Мемфівостей Йонатаненко, Сауленко, упав ниць і поклонивсь. І рече Давид: Мемфівостею! І відказує він: Ось раб твій! І рече до його Давид: Не бійся; хочу я змилосердитись до тебе задля твого батька Йонатана і вернути тобі всї поля твого дїда Саула й ти їсти меш хлїб по всяк час у мойого стола. І вклонивсь він та й каже: Що таке раб твій, щоб тобі журитись таким здохлим псом, як я? Озвався ж царь до Саулового слуги Сиби й каже: Все що належало Саулові й родинї його, надїляю синові пана твого, І ти маєш порати йому землю вкупі з твоїми синами й твоїми рабами, й достачати, щоб син твого пана мав харчі достатком, і Мемфівостей, син пана твого, щодня їсти ме у мого стола. У Сиби ж було пятнайцять синів і двайцятеро рабів. І відказав Сиба цареві: Як повелїв мій пан, царь, рабові свойму, так раб твій й чинити ме. І трапезував Мемфівостей за Давидовим столом, як би й син царський. 1 А був у Мемфівостея син малолїтний, на ймя Миха. Усї ж, хто жив у Сибиному дому, були раби Мемфівостея. І жив Мемфівостей в Ерусалимі, бо він раз-ураз трапезував за царським столом. А був він кульгавий на обі ноги.