2-е до коринтян 11:22-33
2-е до коринтян 11:22-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Вони чистокровні євреї? Я також. Вони ізраїльтяни? Я також. Вони Авраамові нащадки? Я також. Вони Христові слуги? (В безумстві я кажу це!) Я ще більш відданий слуга Христовий. Я значно більше працював й по в’язницях був частіше, і били мене більше, і багато разів мене віддавали на вірну смерть. П’ять разів били мене юдеї батогами по тридцять дев’ять ударів щоразу. Тричі мене били палицями. Одного разу закидали камінням. Тричі переживав я загибель кораблів і якось провів цілу добу в воді. Я часто бував у мандрівках, зустрічав небезпеку на річках, потерпав від розбійників, від свого ж народу й від поган, у містах і в селах, і на морі, і від людей, які видають себе за «братів». Я провів багато часу у тяжкій праці, багато ночей не спав. Я терпів голод і спрагу, й подовгу нічого не їв. Бувало, я замерзав без одягу. Але, окрім інших злигоднів, щодня я маю турботу про всі церкви. Коли хтось слабшав, я був знесиленим разом із ним. Я страждав кожного разу, коли хтось впадав у гріх. Якщо я маю хвалитися, то лише тим, що стосується слабкості моєї. Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенного навіки, знає, що я кажу правду. Коли я був у Дамаску, намісник царя Арети стеріг місто, щоб схопити мене. Та мене спустили в кошику через вікно в міській стіні, і так я уник його рук.
2-е до коринтян 11:22-33 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Вони євреї? І я. Вони ізраїльтяни? І я. Вони нащадки Авраама? І я. Вони служителі Христові? (Говорю в безумстві) я більше: значно більше в трудах, надмірно в побоях, значно більше в ув’язненнях, багато разів при смерті. Від іудеїв п’ять разів я отримував по сорок ударів без одного. Три рази били мене палками, один раз мене побили камінням, три рази я зазнавав корабельної аварії, день і ніч проводив на глибині моря. Я часто був у подорожах, у небезпеках від річок, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від одноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках серед лжебратів; у труді й виснаженні, часто в безсоннях, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді й наготі. Окрім усього іншого, у мене щодня наплив людей, турбота про всі церкви. Хто знемагає, а я при цьому не знемагаю? Хто спокушається, а я при цьому сам не палаю? Якщо треба хвалитися, то буду хвалитися своєю неміччю. Бог і Отець нашого Господа Ісуса Христа, Який благословенний навіки, знає, що я не обманюю. У Дамаску правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, бажаючи схопити мене; та мене спустили через вікно в кошику по стіні, і я уник його рук.
2-е до коринтян 11:22-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я! Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в’язницях, часто при смерті. Від євреїв п’ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській; у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі. Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви. Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся? Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся. Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди. У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!
2-е до коринтян 11:22-33 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Вони юдеї? — І я. Вони ізраїльтяни? — І я. Вони нащадки Авраама? — І я. Вони слуги Христові? — Кажу як нерозумний: я — більшою мірою! У труднощах — більше, у ранах — дуже багато, у в’язницях — надмірно, на межі смерті — часто. Від юдеїв я дістав п’ять разів по сорок ударів без одного. Тричі киями був я битий. Один раз був каменований. Тричі корабель розбивався зі мною, — ніч і день я провів у безодні. Часто перебував у подорожах: у небезпеках на ріках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від одноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках від лжебратів; у клопотах і труднощах; часто в недосипанні, у голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі. Крім цього зовнішнього, налягають на мене щоденні турботи за всі Церкви. Якщо хто хворий, то хіба я не хворію? Якщо хто спокушається, то я хіба не палаю? Коли вже маю хвалитися, то буду хвалитися своєю неміччю. Бог і Отець Господа Ісуса, Який є благословенний навіки, знає, що не кажу неправди. У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, [вистежуючи], щоб мене схопити, але мене через вікно спустили в кошику по стіні, — і я вирвався з його рук.
2-е до коринтян 11:22-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я. Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту. Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я. Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї; у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами; у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї. Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви. Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів? Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї. Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю. У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене; і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.