1-е Тимофiю 5:3-16
1-е Тимофiю 5:3-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Піклуйся про вдів, які насправді потребують допомоги. Якщо вдова має дітей чи внуків, то нехай вони насамперед навчаються побожно дбати про свою власну родину, і так вони віддадуть належне своїм батькам, бо то бажано Богові. Вдова, яка насправді потребує допомоги — самотня, про яку немає кому подбати, тільки на Бога покладає вона свою надію. День і ніч вона молиться, благає Бога допомогти їй. Вдова ж, яка живе в своє задоволення, насправді мертва, хоч і живе. Тож дайте людям Божим ці настанови, щоб ніхто не мав права їм дорікнути. Якщо ж хтось не піклується про ближніх, а особливо про власну родину, той зрікається віри. Той поводиться гірше за невіруючого. Вдову можна вносити до списку, якщо їй щонайменше років шістдесят і якщо вона мала лише одного чоловіка, й відома тим, що робить добро людям, виростила своїх дітей, була гостинна, обмивала ноги Божим людям, допомагала тим, хто потрапив у біду, та якщо присвятила себе добрим вчинкам. Але відмовляй в цьому молодшим вдовам, бо коли їхні тілесні бажання беруть гору над відданістю Христу, то вони знову хочуть заміж. І тоді вони гідні осуду, бо порушують первісну обітницю. Разом із тим вони звикають ледарювати і, ходячи з дому в дім, базікають про що не слід. Вони не тільки стають ледачими, а й розпускають плітки і втручаються в чужі справи. Тому мені хотілося б, щоб молодші вдови виходили заміж, виховували дітей, вели господарство й не давали приводу ворогам нашим для лихослів’я. Кажу так, бо деякі вдови збочили й пішли за сатаною. Якщо віруюча жінка має у своїй родині вдів, то нехай сама підтримує їх, щоб не обтяжувати церкву, яка повинна допомагати тим вдовам, які справді того потребують.
1-е Тимофiю 5:3-16 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Шануй вдів, справжніх вдів. Якщо у вдови є діти чи онуки, то хай вони спочатку вчаться поважати свій дім і віддавати належне батькам, бо це добре і приємне перед Богом. Справжня ж вдова, самотня, поклала надію на Бога і пробуває у благаннях і молитвах вночі і вдень; а яка живе в насолодах, померла заживо. І це наказуй, щоб вони були бездоганні. Якщо ж хто про своїх, а особливо про домашніх, не піклується, той зрікся віри і гірший за невіруючого. Вдова хай буде зарахована не менше, ніж шістдесятирічна, яка була дружиною одного чоловіка, відома добрими ділами, якщо виховувала дітей, якщо приймала подорожніх, якщо мила ноги святим, якщо допомагала стражденним, якщо була старанною до всякого доброго діла. Молодим же вдовам відмовляй, бо, коли ними оволодіє бажання всупереч Христу, вони хочуть виходити заміж, накликаючи на себе засудження, бо відкинули попередню віру. До того ж вони привчаються бути неробами, ходячи по домах, і не тільки неробами, а й балакухами і такими, що втручаються в чужі справи, говорячи чого не слід. Тож бажаю, щоб молоді вдови виходили заміж, народжували дітей, управляли домом і не давали противнику ніякого приводу для лихослів’я. Бо деякі вже збочили вслід за сатаною. Якщо віруючий чи віруюча має вдів, то нехай допомагає їм, а церква хай не обтяжується, щоб вона могла допомагати справжнім вдовам.
1-е Тимофiю 5:3-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Шануй вдів, удів правдивих. А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно. А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях. А котра у розкошах живе, та живою померла. І це наказуй, щоб були непорочні. Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного. А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові, засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала. Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити, через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись. А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться. Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства. Бо вже дехто пішли слідом за сатаною. А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.
1-е Тимофiю 5:3-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Шануй вдів, — але справжніх вдів. Якщо ж якась вдова має дітей чи внуків, хай вони спочатку вчаться побожно шанувати свою родину й бути вдячними батькам, бо це до вподоби Богові. Справжня і самотня вдова надіється на Бога, день і ніч перебуває в молитвах і благаннях. А та, яка розкошує, померла ще за життя. І від цього застерігай, щоб вони були бездоганні. Якщо хто про своїх, а найбільше про домашніх, не дбає, той зрікся віри і є ще гірший від невірного. Нехай вдовою рахується та, яка має не менше шістдесяти років і була дружиною одного чоловіка, котра відома своїми добрими ділами: якщо виховала дітей, якщо приймала подорожніх, якщо вмивала ноги святим, якщо втішала пригнічених, якщо виконувала всяке добре діло. Молодших же вдів оминай, бо коли через пристрасть погорджують Христом, то хочуть виходити заміж. Цим накликають на себе осуд, бо зреклися першої віри. До того ж вони нероби: привчаються ходити по хатах, і не тільки нічого не роблять, а й розносять плітки та надто цікаві; говорять те, чого не личить. Тому молодшим наказую виходити заміж, народжувати дітей, управляти домом і не давати жодного приводу противникові, щоб лихословити. Бо деякі вже пішли за сатаною. Якщо якийсь [віруючий або] якась віруюча мають вдів, то хай їм допомагають і не обтяжують Церкви, щоби допомагала справжнім вдовам.
1-е Тимофiю 5:3-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Удовиць шануй, тих що справдї удовицї. Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителям; се бо добре і любо перед Богом. Тая ж справдї вдовиця, котора одинока, (та) вповає на Бога і пробуває в молитвах і благаннях день і ніч. Котора ж роскошує, та жива - вмерла. І се наказуй, щоб непорочні були. Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного. Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти, таку щоб була одному мужу жінкою, в дїлах добрих сьвідчена, чи дїтей згодувала, чи людей стороннїх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого дїла доброго щира була. Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Христа, схочуть заміж; маючи осуд, що першої віри відцурались. Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся. Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору. Вже бо деякі звернули слїдом за сатаною. Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагає, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.