1-е до коринтян 8:1-13

Поділитись

1-е до коринтян 8:1-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

А тепер про м’ясо, пожертвуване бовванам. Ми знаємо, що «всі мають знання». Знання підносять людей в їхній пихатості, а любов допомагає їм стати дужчими. Якщо хтось думає, що знає щось, то він нічого не знає як слід. А хто любить Бога, той відомий Богу. Щодо м’яса, пожертвуваного бовванам, то ми знаємо, що бовван — це ніщо у світі, існує лише Єдиний Бог. І навіть, якщо так звані «боги» є на небі чи то на землі (а є й справді багато «богів» і «володарів»), то для нас існує лиш Єдиний Бог-Отець, завдяки Якому все існує на світі, і для Якого ми живемо. Є лиш один Володар і Господь — Ісус Христос, через Якого все існує, і через Якого ми живемо. Та не всім відомо це знання. Дехто так звик поклонятися бовванам, що коли він їсть, то так, ніби та їжа була пожертвувана бовванамі, оскільки сумління його слабке, воно оскверняється. Але їжа не наблизить нас до Бога. Ми не стаємо ні кращими, якщо не їстимемо, ані гіршими, якщо їстимемо. Та дивіться, щоб це знання ваше не привело до гріха тих, хто слабкий духом. Бо якщо той, хто повний сумління побачить вас, хто має ці знання, як ви їсте в бовванському храмі, то чи не заохотить це його також з’їсти того м’яса, що запропоноване на пожертву бовванам? І через знання ваші знищено буде слабкого духом, вашого ж брата, за якого Христос помер! Отже, згрішивши проти своїх братів і вразивши їхнє кволе сумління, ви грішите проти Христа. Тож якщо їжа призводить брата чи сестру мою до гріха, то я ніколи більше не їстиму м’яса, щоб не привести їх до гріха!

1-е до коринтян 8:1-13 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Що ж стосується ідоло-жертовного, то ми знаємо, що всі ми маємо знання. Знання робить гордим, а любов збудовує. Хто ж думає, що він щось знає, той ще нічого не знає, як треба знати. А хто любить Бога, той пізнаний Ним. Отже, що стосується вживання в їжу ідоложертовного, то ми знаємо, що ідол у світі — ніщо і що немає іншого Бога, крім Одного. Бо хоч і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі (як є багато богів і багато господарів), але в нас один Бог — Отець, від Якого все, і ми для Нього, і один Господь — Ісус Христос, через Якого все, і ми через Нього. Та не в усіх таке знання; деякі й досі із совістю, що визнає ідолів, їдять м'ясо як ідоложертовне, і їхня совість, будучи немічною, оскверняється. Їжа не наближає нас до Бога, бо ми ні кращі, якщо їмо, ні гірші, якщо не їмо. Та стережіться, щоб ця ваша свобода не послужила спотиканням для немічних. Бо якщо хтось побачить, що ти, маючи знання, возлежиш у капищі, то чи не буде заохочена його совість, як немічного, їсти ідоложертовне? І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос. А грішачи так проти братів і ранячи їхню немічну совість, ви грішите проти Христа. Тому, якщо їжа спокушає мого брата, я не буду їсти м’яса повік, щоб не спокусити мого брата.

1-е до коринтян 8:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує! Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним. Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного. Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним. Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється. Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого. Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим! Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви? І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер! Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите. Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м’яса, щоб не спокусити брата свого!

1-е до коринтян 8:1-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

А щодо ідольських жертв, розуміємо, що ми всі маємо знання. Проте знання приводить до зарозумілості, а любов збудовує! Якщо хто вважає, ніби щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати. Але хто любить Бога, той був пізнаний Ним. Адже про їжу, яка приноситься в жертву ідолам, знаємо, що ідол у світі — ніщо, і немає іншого Бога, крім Єдиного. Якщо і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі, оскільки є багато богів і багато володарів, то для нас один Бог — Отець, від Якого походить усе, і для Якого є ми, і один Господь — Ісус Христос, через Якого все, і ми через Нього. [І один Святий Дух, в Якому — усе; і ми є в Ньому]. Та не у всіх таке знання. Адже деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, і їхнє сумління, будучи немічним, опоганюється. Їжа не наближає нас до Бога, бо коли не їмо, нічого не втрачаємо, і коли їмо, нічого не набуваємо. Та вважайте, щоби це ваше право якось не стало причиною спотикання для немічних. Адже коли хто бачить, як ти, маючи знання, перебуваєш в ідольській святині, — то хіба його сумління, яке є немічне, не буде заохочене їсти ідольські жертви? І через твоє знання загине немічний брат, за якого Христос помер. Таким чином, коли ви грішите проти братів, вражаючи їхнє немічне сумління, ви грішите проти Христа. Отже, якщо їжа спокушує мого брата, не їстиму м’яса повіки, щоб не спокусити мого брата.

1-е до коринтян 8:1-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Що ж до ідолських посьвятів, зна- ємо, що всї знаннє маємо. Знаннє ж надимає, а любов збудовує. Коли ж хто думає, що він знає що, то нїколи ще нїчого не знав, як треба знати. Коли ж хто любить Бога, то сей пізнаний від Него. Що ж до їди посьвятів ідолських, знаємо, що ідоли нїщо в сьвітї, і що нема иншого Бога, тільки один. Бо хоч і є так звані боги, чи то на небі, чи то на землї (як многі боги і многі пани); та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через котрого усе (стало ся), і ми через Него. Нї, не у всїх знаннє; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувши недужою, сквернить ся. Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо. Гледїть же, щоб нїколи ся ваша власть не була спотиканнєм (людям) недужим. Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидиш у ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські? І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер. Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа. Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.