А тепер про м’ясо, пожертвуване бовванам. Ми знаємо, що «всі мають знання». Знання підносять людей в їхній пихатості, а любов допомагає їм стати дужчими. Якщо хтось думає, що знає щось, то він нічого не знає як слід. А хто любить Бога, той відомий Богу.
Щодо м’яса, пожертвуваного бовванам, то ми знаємо, що бовван — це ніщо у світі, існує лише Єдиний Бог. І навіть, якщо так звані «боги» є на небі чи то на землі (а є й справді багато «богів» і «володарів»), то для нас існує лиш Єдиний Бог-Отець, завдяки Якому все існує на світі, і для Якого ми живемо. Є лиш один Володар і Господь — Ісус Христос, через Якого все існує, і через Якого ми живемо.
Та не всім відомо це знання. Дехто так звик поклонятися бовванам, що коли він їсть, то так, ніби та їжа була пожертвувана бовванамі, оскільки сумління його слабке, воно оскверняється. Але їжа не наблизить нас до Бога. Ми не стаємо ні кращими, якщо не їстимемо, ані гіршими, якщо їстимемо.
Та дивіться, щоб це знання ваше не привело до гріха тих, хто слабкий духом. Бо якщо той, хто повний сумління побачить вас, хто має ці знання, як ви їсте в бовванському храмі, то чи не заохотить це його також з’їсти того м’яса, що запропоноване на пожертву бовванам? І через знання ваші знищено буде слабкого духом, вашого ж брата, за якого Христос помер! Отже, згрішивши проти своїх братів і вразивши їхнє кволе сумління, ви грішите проти Христа. Тож якщо їжа призводить брата чи сестру мою до гріха, то я ніколи більше не їстиму м’яса, щоб не привести їх до гріха!