1-е до коринтян 12:14-26

Поділитись

1-е до коринтян 12:14-26 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Тіло людське складається не з одного члена, а з багатьох. Навіть якщо нога скаже: «Через те, що я не рука, я не належу тілу», — то хіба вона від того перестане належати тілу? А якщо вухо скаже: «Через те, що я не око, я не належу тілу», — чи перестане воно через це належити тілу? Якби все тіло складалося лише з ока, як тоді б ми слухали? Якби складалося тільки з вуха, чим би тоді відчували запахи? Насправді Бог розмістив члени тіла, кожне з них, там, де хотів. Якби всі члени тіла були однаковими, то де ж тоді було б тіло? А так хоч частин багато, а тіло одне. Око не може сказати руці: «Ти мені не потрібна». Або голова не може сказати ногам: «Ви мені не потрібні». Навпаки, ті частини тіла, які ми вважаємо слабшими, насправді дуже потрібні. А про ті, що вважаємо не дуже почесними на тілі, піклуємося більше. Про непристойні ж дбаємо з більшою сором’язливістю. Водночас пристойні частини тіла не потребують особливої турботи. Та Бог створив наше тіло так, щоб більше шани було тим частинам, які потребували того, щоб не було розбрату в тілі, а щоб усі частини однаково дбали одна про іншу. Коли одна з них страждає, то й усі інші страждатимуть. Коли одна в пошані, то й усі інші радіють із нею.

1-е до коринтян 12:14-26 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Бо й тіло складається не з одного члена, а з багатьох. Якщо нога скаже: Раз я не рука, я не належу тілу, — то хіба вона через це не належить тілу? І якщо вухо скаже: Раз я не око, я не належу тілу, — то хіба воно через це не належить тілу? Якщо все тіло складається з ока, то де слух? Якщо все складається зі слуху, то де нюх? Та Бог розмістив члени в тілі, кожного з них, як було Йому угодно. Якби всі вони були одним членом, то де було б тіло? А так членів багато, а тіло одне. Не може ж око сказати руці: Ти мені не потрібна, — або також голова ногам: Ви мені не потрібні. Навпаки, ті члени тіла, які здаються слабшими, набагато більше потрібні; і які здаються нам менш поважними в тілі, тих оточуємо більшою повагою; і наші непристойні члени отримують більшу пристойність, а наші пристойні члени не мають в тому потреби. Та Бог склав тіло так, що дав обділеному більшу повагу, щоб не було розділення в тілі, а щоб члени однаково дбали один про одного. І якщо страждає один член, з ним страждають усі члени; якщо славиться один член, з ним радіють усі члени.

1-е до коринтян 12:14-26 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Бо тіло не є один член, а багато. Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона? І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно? Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх? Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів. Якби всі одним членом були, то де тіло було б? Отож, тепер членів багато, та тіло одне. Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні. Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні. А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу, а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові, щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного. І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.

1-е до коринтян 12:14-26 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Бо тіло складається не з одного члена, а з багатьох. Якщо скаже нога, що «я не рука і тому не належу до тіла», то хіба через це вона не належить до тіла? І якщо вухо скаже, що «я не око і тому не належу до тіла», то хіба через це воно не належить до тіла? Якщо все тіло є оком, то де слух? Якщо все є слухом, то де нюх? Тепер же Бог розмістив члени в тілі — кожного з них, як забажав. Якби всі були одним членом, то де тіло? Тепер же — членів багато, а тіло одне. Не може око сказати руці: Ти мені не потрібна. Або знову — голова ногам: Ви мені не потрібні. Але ті члени тіла, що вважаються слабшими, значно більше потрібні. А ті, які вважаємо непристойними в тілі, саме їх більше шануємо; і непоказні наші члени одержують більшу повагу, а наші показні члени цього не потребують. Бог склав тіло так, що нижчому дав більшу пошану, щоб не було поділу в тілі, але щоби члени одні про одних дбали. І якщо страждає один член, з ним страждають усі члени; якщо в пошані один член, з ним радіють усі члени.

1-е до коринтян 12:14-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Бо тїло не єсть один член, а многі. Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла? І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла? Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх? Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотїв. Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло? Тепер же багато членів, а тїло одно. Не може ж око сказати руцї: Не треба менї тебе; або знов голова ногам: Не треба менї вас. Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні; і которі здають ся нам неповажнїщими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають. Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому, щоб не було роздїлення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали. І коли терпить один член, терплять з ним усї члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.