ЧИСЛА 11
11
Нарікання народу
1 #
3 М. 10:2. Народ почав дуже нарікати перед Господом. Господь почув і запалав його гнів. Розгорівся між ними Господній вогонь і поглинув край табору.
2 #
Ам. 7:5. Тож народ почав волати до Мойсея. Мойсей помолився до Господа і вогонь погас.
3Він назвав те місце Табера, оскільки серед них розгорівся Господній вогонь.
4 #
2 М. 16:3; Пс. 106:14; 1 Кор. 10:6. Натовп різноманітних людей, що був з ними, пройнявся сильною пожадливістю, а з ними також почали плакати Ізраїльтяни. Вони говорили: Хто нас нагодує м’ясом?
5Ми пригадуємо рибу, яку в Єгипті їли даром, огірки, дині, порей, цибулю і часник.
6Тепер же ми знесилені, бо нічого немає. Перед нашими очима одна лише манна.
7 #
2 М. 16:14; Пс. 78:24; Ів. 6:31. Манна ж була мов насіння коріандру, а кольором нагадувала кришталь.
8Люди розходились, збирали і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, варили її в горщиках і пекли з неї коржики. На смак вона була мов тістечко на олії.
9Коли на табір уночі спадала роса, тоді випадала на нього і манна.
10 #
2 М. 32:10. Мойсей почув, як люди плачуть у своїх родинах – кожен біля входу до свого намету. Господь запалав великим гнівом, – та й в очах Мойсея це було злом.
11І Мойсей промовив до Господа: Навіщо Ти так прикро обійшовся зі Своїм слугою? Чому я не знайшов милості в Твоїх очах, що Ти поклав на мене тягар усього цього народу?
12 #
Іс. 40:11. Хіба то я зачав у лоні весь цей народ? Хіба я його породив, що Ти мені кажеш: Носи його на своєму лоні, як годувальниця носить немовля, аж до того краю, який Ти з клятвою пообіцяв його батькам?
13Звідкіля взяти мені м’ясо, щоб дати всьому цьому народові? Адже вони плачуть переді мною, благаючи: Дай нам м’яса, аби ми наїлися!
14Я сам не в змозі нести весь цей народ, оскільки це затяжко для мене.
15Якщо ж Ти так чиниш зі мною, то прошу, вбий мене, якщо я знайшов милість в Твоїх очах, аби мені не бачити свого нещастя.
Обрання сімдесяти старійшин
16 #
2 М. 18:21. І Господь сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з Ізраїльських старійшин, про яких ти знаєш, що вони справді старійшини народу та є його керівниками, і поклич їх до Намету Свідчення. Нехай вони стануть там з тобою.
17 #
2 М. 18:25, 26; 1 Кор. 12:4. Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них. Тож вони носитимуть разом з тобою тягар народу, і ти не нестимеш його сам.
18 #
2 М. 19:10. А народові скажеш: Освятіться на завтрашній день, і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом й казали: Хто нас нагодує м’ясом? Адже в Єгипті нам було добре! Тож Господь дасть вам м’ясо, і ви будете їсти його.
19Не один день будете їсти, не два дні, не п’ять днів, не десять днів і не двадцять днів.
20 #
4 М. 21:5; 1 М. 29:14. Впродовж цілого місяця, аж поки воно не виходитиме з ваших ніздрів і не стане остогидлим для вас, тому що ви зневажили Господа, Який є між вами, а плакали перед Ним, нарікаючи: Навіщо нам було виходити з Єгипту?
21Мойсей же сказав: Народу, між яким є і я, шістсот тисяч піших! А Ти кажеш: Дам їм м’яса, і їстимуть впродовж місяця!
22 #
Ів. 6:7. Хіба вистачило б їм, якби порізати всю велику і дрібну худобу? Або хіба вистачило б для них, якби виловили всю рибу в морі?
23 #
Іс. 50:2, 59:1. Та Господь сказав Мойсеєві: Хіба вкоротилася Господня рука? Нині побачиш, чи збудеться перед тобою Моє слово, чи ні!
24Мойсей вийшов і переказав народові Господні слова. Потім зібрав сімдесят чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету.
25 Господь зійшов у хмарі і заговорив до нього. Він взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Щойно спочив на них Дух, сталося так, що вони почали пророкувати, хоч потім перестали.
26Однак, в таборі залишилося двоє чоловіків, ім’я одного Елдад, а ім’я другого Медад. На них також спочив Дух. Вони були з тих, які були записані, але не пішли до Намету, тому почали пророкувати в таборі.
27 #
Мр. 9:38; Лк. 9:49. І прибіг якийсь юнак, і повідомив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Медад пророкують у таборі!
28 #
4 М. 13:8, 16:2. На це відізвався Ісус, син Навина, який змалку служив Мойсеєві, і сказав: Пане мій, Мойсею, заборони їм!
29Та Мойсей йому відповів: Чи часом не ревнуєш ти за мене? О, якби то весь Господній народ став пророками, і щоб Господь дав їм Свого Духа!
30І Мойсей разом з Ізраїльськими старійшинами пішов до табору.
Господь посилає перепелів
31 #
2 М. 16:13. А від Господа знявся вітер і нагнав з моря перепелів, та наскладав їх біля табору, десь на день ходи з одного боку і на день ходи з другого боку; і так довкола табору, приблизно на два лікті від поверхні землі.
32Піднялись люди і збирали перепелів увесь той день, усю ніч і весь наступний день. Навіть ті, хто назбирав мало, мав якихось десять хомерів#11:32 Хомер – бл. 380-400 літрів, тобто стільки, скільки можна було навантажити на одного осла.. Люди в’ялили їх собі скрізь довкола табору.
33 #
Пс. 78:30, 31. Ще м’ясо було на їхніх зубах, ще не було спожитим, як Господній гнів запалав на людей. Господь уразив народ дуже важкою пошестю.
34Тому й назване те місце Кіброт Гаттаава#11:34 Кіброт Гаттаава – Гроби Примхи., оскільки там поховано ненаситних людей.
35 #
4 М. 33:17. Від Кіброт Гаттаави народ вирушив до Гацероту, і в Гацероті зупинився.
Поточний вибір:
ЧИСЛА 11: CUV
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)