ЛУКИ 9
9
Ісус посилає апостолів на проповідь
1 #
Мт. 10:1,7–11,14; Мр. 6:7–13; Лк. 10:1–12. А коли покликав дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб.
2 #
Мт. 4:23. І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих.
3 #
Лк. 10:4. І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте.
4І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте.
5 #
Мт. 8:4. А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг – на свідчення проти них.
6Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангелію та оздоровлюючи всюди.
Збентеження Ірода
7 #
Мт. 14:1; Мр. 6:14–16. #
Лк. 9:19. Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван встав із мертвих;
8 #
Мал. 3:23. інші – що це Ілля з’явився; ще інші – що воскрес один із давніх пророків.
9 #
Лк. 23:8. Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його.
Повернення апостолів. Нагодування п’ятитисячного натовпу
10 #
Мр. 6:30; Лк. 10:17. #
Мт. 14:13–21; Мр. 6:32–44; Ів. 6:1–13. #
Мт. 11:21; Мр. 6:45. Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда.
11Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення.
12День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці!
13А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу.
14Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят!
15І зробили так, і розсадили всіх.
16 #
Мт. 14:19. Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми.
17 #
2 Цар. 4:44. І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків.
Учні визнають Ісуса Месією
18 #
Мт. 16:13–20; Мр. 8:27–30. #
Лк. 9:28. І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди?
19 #
Лк. 9:7. Вони у відповідь сказали: Деякі – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, а ще інші – за одного з давніх пророків, який воскрес.
20 #
Лк. 2:11,26, 23:35; Ів. 6:69. Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого!
21Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього,
Ісусові доведеться багато постраждати
22 #
Мт. 16:21; Мр. 8:31; Лк. 9:31,44, 17:25, 18:32, 24:7,26,46; Мт. 21:42; Ос. 6:2. пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня.
Як праведно слідувати за Христом
23 #
Мт. 16:24–28; Мр. 8:34—9:1. #
Лк. 14:27; Мт. 16:24; 1 Кор. 15:31; Рим. 8:36. А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною.
24Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її.
25Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе?
26 #
Мт. 10:33; Рим. 1:16; 2 Тим. 1:8; 1 Тим. 5:21. Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі Свого Отця і святих ангелів.
27 #
Мт. 16:28; Лк. 19:11. Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства!
Чудесне преображення Ісуса
28 #
Мт. 17:1–8; Мр. 9:2–8. #
Мт. 17:1; Лк. 3:21, 5:16, 6:12, 9:18, 11:1; Мт. 14:23; Мр. 1:35. Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися.
29І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став білим та блискучим.
30І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля,
31 #
Лк. 9:22. котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі.
32 #
Мт. 26:43; Ів. 1:14; 2 Пет. 1:16–18. Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним.
33 #
Лк. 5:5. І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить.
34 #
2 М. 24:18. Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті ввійшли в хмару.
35 #
Лк. 3:22; Іс. 42:1; 5 М. 18:15. І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний – Його слухайтеся!
36Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили.
Зцілення біснуватого хлопця
37 #
Мт. 17:14–21; Мр. 9:14–29. Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп.
38 #
Лк. 7:12. І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене!
39 #
Мр. 1:26. А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього;
40благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли!
41 #
Мт. 12:39; Ів. 14:9. У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина!
42 #
Лк. 7:15. Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові.
43 #
Лк. 4:32; 2 Пет. 1:16; Дії 19:27. #
Мт. 17:22; Мр. 9:30–32. І всі дивувалися з величі Божої.
Ісус говорить про Свої страждання
Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням:
44 #
Лк. 1:66, 21:14, 9:22. Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей!
45 #
Лк. 2:50, 24:25,45; Ів. 16:19. Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова.
Шлях до справжньої величі
46 #
Мт. 18:1–5; Мр. 9:33–37. #
Лк. 22:24. І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший?
47 #
Лк. 5:22. А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе
48 #
Мт. 10:40; Лк. 22:26. і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий!
Хто не проти вас, той за вас
49 #
Мр. 9:38–41. #
Лк. 5:5, 10:17; 4 М. 11:28. У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами.
50 #
Лк. 11:23. Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!
Ісус докоряє учням за жорстокосердість
51 #
Дії 2:1; 1 Тим. 3:16; Лк. 9:53, 13:22, 17:11, 18:31, 19:28; Мт. 19:1,15, 20:17. І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим.
52 #
Лк. 7:27, 10:33, 17:16; Ів. 4:4–9,40; Дії 8:1; Мт. 10:5. І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю.
53 #
Лк. 10:10; 2 Сам. 17:11. А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима.
54 #
Мт. 4:21, 17:4; 2 Цар. 1:10,12. І, побачивши це, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]?
55Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх].
56І Він пішов до іншого села.
Слідування за Христом
57 #
Мт. 8:19–22. А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]!
58Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити.
59До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька.
60Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство!
61 #
1 Цар. 19:20. А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми.
62 #
Лк. 14:33, 17:31; Ів. 6:66; Фил. 3:13; 1 М. 19:17,26; Лк. 14:35. Ісус же відповів йому: Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства.
Поточний вибір:
ЛУКИ 9: CUV
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
