ЛУКИ 18
18
Притча про неправедного суддю
1 #
Лк. 5:36, 21:36; Рим. 12:12. Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
2кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
3 #
2 М. 22:22; Як. 1:27; Об. 6:10. Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
4 #
Лк. 16:3. А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
5 #
Лк. 11:7. але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
6 #
Лк. 16:8. І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
7 #
Суд. 11:36; Пс. 21:3; 2 Пет. 3:9. То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
8 #
Лк. 7:9. Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея й митника
9 #
Лк. 16:15; Єз. 33:13; Рим. 10:3. А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
10 #
Дії 3:1. Два чоловіки увійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
11 #
Лк. 16:15; 2 Кор. 2:17; Рим. 1:29. Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
12 #
Мт. 9:14, 23:23; 5 М. 14:22. я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
13 #
Лк. 23:48; Пс. 78:9, 25:11; Дан. 9:19; 2 Цар. 5:18. А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
14 #
Мт. 21:31; Лк. 14:11. Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, – буде понижений, а хто себе понижує, – піднесений буде!
Ісус благословляє немовлят
15 #
Мт. 19:13–15; Мр. 10:13–16. #
Лк. 18:39. Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
16А Ісус покликав їх та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
17 #
Мт. 18:3. Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
Багатим тяжко ввійти до Божого Царства
18 #
Мт. 19:16–22; Мр. 10:17–22; Лк. 10:25–28. І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
19Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
20 #
2 М. 20:12–16; 5 М. 5:16–20. Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
21Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.
22 #
Лк. 12:33; Мт. 6:20. Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним – і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
23Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
24 #
Мт. 19:23–30; Мр. 10:23–31. Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!‥
25Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
26А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
27Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Нагорода вірним
28І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
29 #
Лк. 14:26. Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
30не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці – вічне життя!
Ісус провіщає про Свою смерть
31 #
Мт. 20:17–19; Мр. 10:32–34. #
Лк. 9:51, 12:50, 22:37; Ів. 5:39. Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
32 #
Лк. 9:22; Дії 14:5. бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
33після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
34 #
Лк. 2:50. Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, – і вони не розуміли сказаного.
Зцілення сліпого біля Єрихона
35 #
Мт. 20:29–34; Мр. 10:46–52; Мт. 9:27–31. І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
36Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
37 #
Мт. 2:23. Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
38І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
39 #
Лк. 18:15. А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
40Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
41Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
42 #
Мт. 9:22. Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!
43 #
Лк. 2:20, 19:37. І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.
Поточний вибір:
ЛУКИ 18: CUV
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)