КНИГА ІСУСА НАВИНА 4

4
Пам’ятні камені
1І коли весь народ завершив свою переправу через Йордан, Господь звернувся до Ісуса з такими словами:
2Оберіть з народу дванадцять чоловіків, – по одному з кожного племені, –
3 # Іс. Нав. 4:8, 10. і накажи їм, говорячи: Візьміть звідти, з-посеред Йордану, – з того місця, де впевнено стоять священики, – дванадцять каменів і несіть їх із собою, аби покласти на тому місці, де ви будете ночувати.
4Тож покликав Ісус дванадцятьох мужів, які були обрані з-посеред Ізраїльських синів, по одному з кожного племені,
5і сказав їм Ісус: Ідіть на середину Йордану і там, перед Ковчегом Господа, вашого Бога, нехай кожен візьме на свої плечі один камінь, – за числом Ізраїльських племен.
6 # 2 М. 13:8, 14. Вони будуть у вас ознакою, аби в майбутньому, коли ваші нащадки питатимуть вас, мовляв: Що це за камені та що вони означають? –
7 # Іс. Нав. 3:13. ви могли їм розповісти: Води Йордану зупинилися перед Ковчегом Заповіту Господа; щойно він увійшов у Йордан, води Йордану перестали текти. Отже, ці камені будуть пам’ятником Ізраїльським нащадкам навіки.
8Ізраїльтяни зробили все так, як заповів Ісус. Вони винесли дванадцять каменів з-посеред Йордану за числом Ізраїльських племен, – як і звелів Господь Ісусові, – вони принесли їх із собою на місце нічлігу, і там їх поклали.
9Ісус встановив також дванадцять інших каменів посеред Йордану, – на тому місці, де стояли ноги священиків, які переносили Ковчег Заповіту. Вони там аж по сьогодні.
10 # Іс. Нав. 3:17. Священики, котрі переносили Ковчег Заповіту, стояли посеред Йордану доки не було здійснене все, що наказав Господь Ісусові й що він сповістив народові, та згідно з усім тим, що Мойсей заповів Ісусові. А в той час народ з поспіхом переходив.
11Коли народ закінчив переправу, то перейшов також Господній Ковчег, і священики знову стали на чолі народу.
12Перейшли також сини Рувима, сини Ґада, а також сини половини племені Манассії; озброєні, вони підрозділами йшли попереду всіх Ізраїльтян, як і заповів їм Мойсей.
13Близько сорока тисяч озброєних військових, готових до бою, вийшли перед Господом на Єрихонську Рівнину.
14 # Іс. Нав. 3:7. Того дня звеличив Господь Ісуса перед усім Ізраїлем; тож протягом усього його життя боялися і поважали його так, як боялися і поважали Мойсея.
15Отже, перед тим, як Ковчег винесли на берег, Господь звернувся до Ісуса з такими словами:
16Скажи священикам, які несуть Ковчег Заповіту, аби вони вийшли з Йордану.
17Тоді Ісус віддав наказ священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!
18 # Іс. Нав. 3:4. Щойно священики, котрі несли Ковчег Господнього Заповіту, вийшли з Йордану, і їхні ноги ступили на берег, як вода Йордану повернулася на своє звичне русло і, як було перед тим, потекла, виступаючи з усіх своїх берегів.
19 # Іс. Нав. 5:9. Отже, вийшов народ з Йордану в десятий день першого місяця й отаборився в Ґілґалі, зі східного боку Єрихона.
20А ті дванадцять каменів, що були взяті з Йордану, Ісус встановив у Ґілґалі.
21 # Іс. Нав. 22:24. При цьому він звернувся до Ізраїльтян з такими словами: Коли в майбутньому ваші нащадки запитають своїх батьків, говорячи: Що це за камені? –
22то ви розповісте своїм дітям, що Ізраїль перейшов цей Йордан, як по суходолу.
23 # 2 М. 14:21, 22; Пс. 66:6. Адже Господь, ваш Бог, осушив перед вами води Йордану, доки ви не перейшли, – так само як Господь, ваш Бог, учинив і з Червоним морем, яке Він осушив перед нами, доки ми не перейшли;
24 # Іс. 59:1. і щоб усі народи землі пізнали, що Господня рука могутня, та щоб ви боялися Господа, вашого Бога, поки будете жити.

Поточний вибір:

КНИГА ІСУСА НАВИНА 4: CUV

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть