ІВАНА 5
5
Зцілення поблизу Витезди
1 #
Ів. 6:4, 2:13, 7:2,10. Після цього було юдейське свято, й Ісус прийшов у Єрусалим.
2 #
Неєм. 3:1,32, 12:39; Ів. 9:7. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по‑юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів.
3У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води.
4Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга].
5 #
5 М. 2:14. Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав.
6 #
Лк. 8:29. Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим?
7Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.
8 #
Мт. 9:6. Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи!
9 #
Дії 3:7; Ів. 9:14. І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити.
10 #
Єр. 17:21; Мт. 12:2. Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль.
11Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!
12 #
Лк. 5:21. Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити?
13Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці.
14 #
Ів. 8:11; Мт. 12:45. Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі.
15Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.
Ісус – Син Божий
16 #
Ів. 5:18; Мт. 12:14. І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу.
17 #
Ів. 9:4. Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, – працюю і Я.
18 #
Ів. 5:16, 7:1,19,25,30, 8:37,40, 11:53; Мт. 12:14; Ів. 10:33,36, 19:7. Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
19 #
Ів. 5:30, 8:28; 2 Кор. 3:5; Ів. 3:11. У відповідь Ісус говорив їм: Істинно, істинно кажу вам: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, – те й Син також робить.
20 #
Ів. 3:35, 14:12. Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися.
21 #
5 М. 32:39; 1 Сам. 2:6; 2 Цар. 5:7; Ос. 6:2. Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє,
22 #
Ів. 5:27, 8:15; Дан. 7:10,13; Дії 10:42. оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові,
23 #
Лк. 10:16. щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав.
24 #
Ів. 8:51, 3:15,36, 6:40,47, 10:10,28, 11:25, 20:31, 17:2, 3:18; Рим. 8:1; 1 Ів. 3:14. Істинно, істинно кажу вам, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя.
Про воскресіння мертвих
25 #
Ів. 5:28, 4:23. Істинно, істинно кажу вам, що надходить час, – і він вже є, – коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
26 #
Ів. 1:4, 6:57. Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя.
27 #
Дії 10:42; Ів. 1:51. І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським.
28 #
Ів. 5:25; Іс. 26:19; Єз. 37:12. Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос;
29 #
Мт. 25:46; Дії 24:15; 2 Кор. 5:10; 1 Сол. 4:16; Дан. 12:2; Об. 20:13. і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, – у воскресіння суду.
30 #
Ів. 8:28; 4 М. 16:28; Ів. 8:16, 4:34. Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, – [Отця].
Істинне свідчення про Ісуса
31 #
Ів. 8:13. Якщо Я свідчу Сам про Себе, то Моє свідчення неправдиве.
32 #
Ів. 5:36, 8:18; 1 Ів. 5:9. Є інший, Хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне.
33 #
Ів. 1:7,19–34. Ви посилали до Івана, і він засвідчив істину.
34 #
Ів. 11:42, 3:17. Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні.
35 #
Ів. 1:8; Мт. 11:7–11; Пс. 132:16; 2 Кор. 7:8; Гал. 2:5; Филим. 1:15. Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися від його світла на якийсь час.
36 #
Ів. 5:32, 4:34, 10:25,38, 14:11, 15:24; Мт. 9:6, 11:2–6, 12:28. Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Івана, адже діла, які Мені доручив Отець, щоб Я їх довершив, – ті діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
37 #
Ів. 8:18, 12:28, 1:18; 5 М. 4:12. І Сам Отець, Який послав Мене, засвідчив про Мене. А ви голосу Його ніколи не чули і виду Його ніколи не бачили,
38 #
1 Ів. 2:14; Єр. 8:8; Рим. 2:17–20. і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, тому що не вірите Тому, Кого Він послав.
39 #
Ів. 1:45; Лк. 18:31, 24:27,44; 2 Тим. 3:15–17; 1 Пет. 1:10; Об. 19:10. Дослідіть Писання! Адже ви думаєте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене.
40 #
Мт. 23:37. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя.
41 #
1 Сол. 2:6. Слави від людей Я не приймаю,
42 #
Лк. 11:42; 2 Сол. 3:5; 1 Ів. 2:15. але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі.
43 #
Ів. 10:25, 1:11; Мт. 24:5. Я прийшов у Ім’я Мого Отця, – і ви не приймаєте Мене. Якщо ж інший прийде у своє ім’я, того приймете.
44Як ви можете повірити, коли приймаєте одне від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, – не шукаєте?
45Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, – Мойсей, на якого ви надієтеся.
46 #
Ів. 7:19; 5 М. 31:26; Ів. 1:45; 5 М. 18:15. Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене.
47 #
Лк. 16:31. Якщо ж ви не вірите його Писанням, то як ви повірите Моїм словам?
Поточний вибір:
ІВАНА 5: CUV
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
