БУТТЯ 31
31
Втеча Якова від Лавана
1Якось Яків почув розмову Лаванових синів, які говорили: Яків забрав усе, що належало нашому батькові, й з того, що належало нашому батькові, він настільки розбагатів.
2 #
1 М. 4:5. І зауважив Яків, що Лаванове обличчя стосовно нього стало не таким, як було учора чи три дні тому.
3 #
1 М. 32:9; 2 М. 3:12. Тоді Господь сказав Якову: Повертайся в край своїх батьків і до свого роду, – Я буду з тобою.
4Тож послав Яків і покликав Лію та Рахиль на рівнину, де були його отари,
5і сказав їм: Я бачу з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як був учора чи три дні тому. Та Бог мого батька був зі мною.
6Ви знаєте, що я з усіх своїх сил працював на вашого батька.
7А батько ваш ошукував мене й міняв мою платню десять разів, але Бог не дозволив йому заподіяти мені зло.
8Коли він скаже: Крапчасті будуть твоєю платнею, то народжуються всі вівці крапчастими; якщо скаже: Смугасті будуть твоєю платнею, – то всі вівці народжуються смугастими.
9Таким чином Бог забрав усю худобу від вашого батька й дав мені.
10Одного разу, коли в отарі парувалися, то я підняв свої очі й побачив уві сні, як козли рябі, смугасті та крапчасті стрибали на кіз.
11 #
1 М. 22:1. І звернувся до мене тоді Божий ангел уві сні: Якове! Я відповів: Ось я!
12 #
2 М. 3:7. А він сказав: Підведи свій погляд та подивися: усі козли, що скачуть на кіз, рябі, смугасті та крапчасті. Бо Я бачу усе, що тобі чинить Лаван.
13 #
1 М. 28:18. Я – Бог Бетеля, де ти поставив і помазав стовпа й дав Мені обітницю в молитві. Отже, тепер вставай і виходь з цього краю і повертайся в землю свого народження.
14 #
1 Цар. 12:16. У відповідь Рахиль і Лія сказали йому: Хіба ми ще маємо частку або якусь спадщину в нашому батьківському домі?
15Чи не за чужинок він почав нас вважати? Адже він продав нас і з’їв, мов страву, наші гроші.
16Тож усе багатство, яке Бог відібрав у нашого батька, належить нам і нашим дітям. Тому роби тепер так, як сказав тобі Бог.
17 #
Іс. 66:20. Піднявшись, Яків посадив своїх дітей та своїх дружин на верблюдів,
18зібрав усю свою худобу і все своє майно, яке придбав, свою власну худобу, яку він набув у Падан-Арамі, – усе, що належало йому, – щоб вирушити в ханаанську землю до свого батька Ісаака.
19Якось, коли Лаван відійшов стригти своїх овець, Рахиль вкрала домашніх божків свого батька.
20Яків же потайки від Лавана-арамійця, не повідомивши йому, що відходить назавжди,
21 #
1 М. 2:14. утік з усім, що було в нього; він зібрався, перейшов ріку і попрямував до гори Гілеад.
22Лише на третій день Лаванові повідомили, що Яків утік.
23 #
1 М. 13:8. Узявши з собою своїх братів, він переслідував Якова сім днів і наздогнав його на горі Гілеад.
24 #
1 М. 20:3, 31:29. Але вночі Бог прийшов до Лавана-арамійця уві сні і сказав йому: Дивись, не говори Якову ні доброго, ні поганого.
25Отже, наздогнав Лаван Якова. Яків поставив свій намет на горі. Лаван також зі своїми братами розташувався на горі Гілеад.
26Лаван промовив до Якова: Чому ти так учинив? Чому ти обманув мене і забрав моїх дочок, мов полонених мечем?
27Чому ти втік таємно, обманувши мене? Я відпровадив би тебе з радістю і співом, тимпанами й гуслами.
28Ти навіть не дав мені можливості поцілувати моїх онуків і дочок. Як же нерозумно ти учинив!
29 #
1 М. 28:13, 31:24. У моїх руках сила, і я міг би накоїти вам лиха, та Бог вашого батька вчора вночі сказав мені: Дивись, не говори Якову ні доброго, ні поганого.
30 #
Суд. 18:24. Тож тепер іди, оскільки палко захотів повернутися до дому свого батька. Але чому ти викрав моїх божків?
31У відповідь Яків сказав Лаванові: Бо я боявся, щоби ти не відібрав у мене своїх дочок.
32 #
1 М. 44:9. Подивись у присутності наших родичів, що є твого в мене, і забирай собі. У кого ж знайдеш своїх божків, той не житиме. Та не знав Яків, що то Рахиль їх викрала.
33Лаван увійшов до намету Якова, а також до намету Лії, і до намету обох рабинь, але не знайшов. Вийшовши з Ліїного намету, пішов до намету Рахилі.
34Рахиль же взяла тих божків, поклала їх під верблюже сідло і сіла на них. Тож, обшукавши весь намет, Лаван не знайшов нічого.
35Вона сказала своєму батькові: Хай не гнівається на мене мій володар за те, що не можу встати перед тобою, оскільки в мене якраз звичайне жіноче. Тож він, обшукавши все, так і не знайшов своїх божків.
36 #
1 М. 30:2. Лють охопила Якова, і він почав сваритися з Лаваном. Відповідаючи на звинувачення Лавана, він сказав: У чому моя провина і який мій гріх, що ти за мною гнався?
37Ти обшукав усі мої речі. Що при цьому ти знайшов з усіх речей свого дому? Поклади тут, перед нашими родичами, – і нехай вони розсудять нас обох!
38Я вже двадцять років з тобою. У твоїх овець і кіз не було викиднів; овець із твоєї отари я не їв;
39 #
2 М. 22:9; 3 М. 7:24. розшарпаного звіром я тобі не приносив, а сам ніс ту втрату. Ти від мене домагався навіть того, що було вкрадене вдень і що було вкрадене вночі.
40 Скільки разів так бувало, що вдень мене палила спека, а вночі докучав холод, так що я не міг заснути.
41Так двадцять років я провів у твоєму домі! Я чотирнадцять років працював на тебе за двох твоїх дочок і шість років – за твоїх овець; ти ж десять разів змінював мою платню.
42 #
1 М. 31:29. Якби не був зі мною Бог мого батька Авраама і страх Ісаака, то нині ти відіслав би мене ні з чим. Але Бог бачив моє приниження і важку працю моїх рук, – тому й докорив тобі вчора.
Заповіт Лавана із Яковом
43Відповідаючи, Лаван сказав Якову: Дочки – мої дочки, діти – мої діти, отари – мої отари, та й все, що ти бачиш, належить мені та моїм дочкам. Що сьогодні я можу заподіяти їм чи їхнім дітям, яких вони народили?
44Тому давай тепер укладемо Заповіт – я і ти; і нехай він залишиться свідком між мною і тобою.
45 #
1 М. 28:18. Взявши камінь, Яків поставив його як пам’ятник.
46А своїм родичам Яків сказав: Назбирайте каміння. Тож назбирали вони каміння і насипали горбок#31:46 Горбок або копець – масоретський текст із 46 по 52 вірші подає скрізь, де ці висловлювання, слово «могила», хоча там ніхто не похований, а мається на увазі «горб» або «копець» – горбоподібне підвищення, пагорок з пам’ятним каменем.; і там на цьому межовому копці вони пообідали.
47Лаван назвав його Єґар-Сагадута, тобто Копець Свідчення. Яків же назвав його Ґалеед.
48 #
Іс. Нав. 22:27, 24:27. Тож Лаван сказав: Цей копець нині є свідком між мною і тобою. Тому й дано йому назву: Ґалеед,
49 #
Суд. 11:29. а також Міцпа, мовляв: Хай Бог буде на сторожі між мною і тобою, коли ми розійдемося один з одним.
50Якщо скривдиш моїх дочок, або візьмеш інших дружин, крім моїх дочок, пам’ятай; хоч немає між нами нікого, але Бог – свідок між мною і тобою.
51Продовжуючи, Лаван говорив до Якова: Цей межовий знак і стовп стоять між мною і тобою.
52Свідок – цей копець, і свідок – цей стовп, що я не перейду за межі цього пагорбу до тебе, як і ти не перейдеш до мене за межі цього пагорбу і цього стовпа, щоб заподіяти якесь зло.
53 #
1 М. 31:42. Бог Авраама і Бог Нахора, Бог батьків їхніх, буде нам суддею. І поклявся Яків страхом свого батька Ісаака.
54 #
1 Цар. 1:9. Після цього Яків на горі приніс жертву і запросив своїх родичів розділити з ним їжу. Вони попоїли і там же на горі заночували.
Поточний вибір:
БУТТЯ 31: CUV
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)