ДІЇ 13
13
Перша подорож Павла до язичників
1 #
Дії 14:26, 11:27, 4:36; Рим. 16:21; Дії 2:10, 11:20, 6:9. В Антіохійській Церкві були [деякі] пророки й учителі: Варнава, Симон, прозваний Нігером, Луцій киринеєць, Манаїл, вихований разом з тетрархом Іродом, і Савло.
2 #
Дії 10:19; Гал. 1:15; Дії 14:26. Як служили вони Господу й постили, Святий Дух сказав: Відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, на яке Я покликав їх.
3 #
Дії 14:23, 6:6. Попостивши, вони поклали на них руки й помолилися, а тоді відпустили.
4 #
Дії 4:36, 15:39, 11:19. Вони були послані Святим Духом і пішли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру.
5 #
Дії 13:14, 12:12. Будучи в Саламіні, звіщали Боже Слово в юдейських синагогах. І мали Івана до послуг.
Навернення проконсула
6 #
Мт. 24:24. Пройшовши весь острів аж до Пафи, знайшли якогось чоловіка‑ворожбита, лжепророка, юдея на ім’я Вар‑Ісус,
7 #
Дії 13:12, 18:12, 19:38. який був при проконсулі Сергії Павлі, розумному чоловікові. Той, покликавши Варнаву й Савла, намагався почути Боже Слово.
8 #
2 Тим. 3:8. Та проти них виступив Еліма – ворожбит, – так перекладається його ім’я, – намагаючись відвернути проконсула від віри.
9 #
Дії 2:4. Але Савло, він же Павло, сповнившись Духом Святим і поглянувши на нього,
10 #
Єр. 5:27; Ів. 8:44; Пр. 10:9; Ос. 14:10. сказав: О, сповнений усякого підступу й усякої злоби сину диявола, ти ворог усякої правди! Чи не перестанеш ти перекручувати рівні Господні дороги?
11 #
Суд. 2:15; 1 Сам. 12:15; Лк. 4:13; Дії 9:8, 22:11. І нині рука Господня на тобі: ти будеш сліпий, не бачитимеш деякий час сонця! І зненацька морок і темрява огорнули його, і, ходячи навпомацки, він шукав провідника.
12 #
Дії 13:7; Мт. 7:28. Тоді проконсул, побачивши, що сталося, повірив, дивуючись вченню Господа.
Проповідь в Антіохії Пісидійській
13 #
Дії 12:12, 15:38. Відпливши з Пафи, ті, хто був з Павлом, прийшли до Пергії Памфилійської. Іван же, відлучившись від них, повернувся в Єрусалим.
14 #
Дії 14:19,21; 2 Тим. 3:11; Дії 5:42, 9:20, 14:1, 16:13, 17:1,10,17, 18:4,19,26, 19:8. Вийшовши з Пергії, вони прибули до Антіохії Пісидійської і, ввійшовши до синагоги в суботній день, сіли.
15 #
Дії 15:21,32; Євр. 13:22. Після читання Закону й Пророків послали начальники синагоги до них, кажучи: Брати, якщо є у вас слово потіхи для людей, говоріть!
16 #
Дії 12:17, 21:40, 26:1, 10:35. Підвівшись і давши знак рукою, Павло сказав: Мужі ізраїльські й ви, хто боїться Бога, слухайте!
17 #
5 М. 4:37, 10:15; Іс. 1:2; 5 М. 4:34, 5:15, 9:26,29; 2 М. 6:1,6, 12:42. Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв народ, який перебував у Єгипетській землі, могутньою рукою вивів їх із неї.
18 #
2 М. 16:35; 4 М. 14:33; 5 М. 1:31. І сорок років годував їх у пустелі.
19 #
5 М. 7:1; Іс. Нав. 14:1; Єр. 3:18. Підкоривши сім народів у ханаанській землі, дав їм у спадщину їхню землю –
20 #
1 Цар. 6:1; Суд. 2:16; 1 Сам. 3:20. майже через чотириста п’ятдесят років. А після цього дав суддів – до пророка Самуїла.
21 #
1 Сам. 8:5,10, 10:21,24. Потім просили царя – і Бог дав їм Саула, сина Киса, мужа з племені Веніяміна, – на сорок років.
22Відкинувши його, Він поставив їм царем Давида, якому засвідчив і сказав: Знайшов Я Давида, сина Єссея, людину Мого серця, – він виконає всі Мої наміри!
23 #
2 Сам. 7:12, 22:51; Рим. 1:3. З його потомства Бог за обітницею дав Ізраїлеві Спасителя Ісуса.
24 #
Дії 10:37, 19:4; Мт. 3:11. Іван перед Його приходом проповідував хрещення на покаяння всьому ізраїльському народові.
25 #
Дії 20:24; Ів. 1:20; Мр. 1:7; Ів. 1:27. А коли Іван завершував свій шлях, то сказав: За кого ви мене вважаєте? Це не я! Але йде за мною Той, Якому я не гідний розв’язати ремінця від взуття!
26 #
Дії 10:35,36; Пс. 106:20, 147:7. Мужі‑брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, вам послано слово спасіння.
27 #
Дії 2:14, 3:17; Ів. 16:3; Дії 15:21. Бо ті, хто живе в Єрусалимі, і їхні правителі не зрозуміли цього і, засудивши Його, виконали слова пророків, які читаються щосуботи.
28 #
Мт. 27:22; Дії 2:23. Не знайшовши жодної вини, вартої смертної кари, попросили Пилата стратити Його.
29 #
Лк. 18:31; Мт. 27:59. Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева й поклали до гробниці.
30 #
Дії 3:15. Та Бог воскресив Його з мертвих!
31 #
Дії 1:3; 1 Кор. 15:5; Дії 1:22; 1 Ів. 1:1. Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми.
32 #
Дії 26:6. І ми благовістимо вам ту обітницю, яка була дана батькам;
33 #
Дії 2:24; Рим. 1:4; Пс. 2:7; Євр. 1:5. Бог виконав її для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса, як і написано в другому псалмі: Ти – Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
34 #
Іс. 55:3. А що Він воскресив Його з мертвих, що вже більше не повернеться в тління, так сказав: Я дам вам справжні святощі Давида!
35Тому і в іншому місці говорить: Ти не даси Своєму Святому побачити тління.
36 #
Дії 2:29; 1 Цар. 2:10; Суд. 2:10. А Давид, послуживши своєму родові, з Божої волі заснув і прилучився до своїх батьків, – і побачив тління.
37 #
Дії 3:15. Але Той, Кого Бог воскресив, – не побачив тління.
38 #
Дії 2:14, 5:31; Рим. 8:3; Гал. 2:16. Тому нехай буде відомо вам, мужі‑брати, що через Нього звіщається вам прощення гріхів і всього, від чого ви не могли оправдатися Законом Мойсея, –
39у цьому кожний, хто вірить, оправдується.
40Стережіться, щоб не прийшло [на вас] сказане в пророків:
41 #
Ав. 1:5. Дивіться, глумителі, дивуйтеся і зникніть, бо справу роблю за днів ваших, – справу, в яку ви не повірите, якщо хтось і розкаже вам!
42 #
Дії 13:14. Коли виходили вони [з юдейської синагоги, язичники] просили, щоб наступної суботи говорити їм ці ж слова.
43 #
Дії 16:14, 17:4,17, 18:7, 2:11, 6:5; Мт. 23:15; Дії 11:23. Як розійшлися із синагоги, багато з юдеїв і богобоязні прозеліти пішли за Павлом і Варнавою. Ті, говорячи до них, переконували їх перебувати в Божій благодаті.
44 #
Дії 13:14. А наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово.
Опір юдеїв
45 #
Дії 5:17, 28:19,22; Рим. 10:21; Дії 18:6. Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і заперечували те, що говорив Павло, [сперечалися і] хулили.
46 #
Дії 3:26, 8:25; Лк. 7:30; Мт. 22:8; Дії 18:6; Мт. 21:46. Та, набравшись відваги, Павло і Варнава сказали: Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово, оскільки ж ви відкинули Його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до язичників.
47 #
Іс. 49:6; Лк. 2:32. Бо так заповів нам Господь: Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі!
48 #
Дії 10:45; Рим. 8:29; Дії 2:47. Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя.
49І Слово Господнє ширилося по всій країні.
50 #
Дії 14:2, 16:37. А юдеї підбурили побожних і шляхетних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території.
51 #
Дії 18:6; Мт. 10:14. Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії.
52 #
Дії 7:55. А учні сповнювалися радістю і Духом Святим.
Поточний вибір:
ДІЇ 13: CUV
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
