Луки 7
7
Віра сотника
1Коли Ісус закінчив говорити до народу, який слухав Його, то зайшов до Капернаума. 2Раб одного сотника, яким він дорожив, тяжко захворів і був при смерті. 3Почувши про Ісуса, сотник надіслав до Нього юдейських старійшин просити Його, щоб прийшов зцілити раба. 4Прийшовши до Ісуса, вони щиро благали Його, кажучи: «Він достойний, щоб Ти зробив це для нього, 5бо він любить наш народ і побудував нам синагогу».
6Ісус пішов разом із ними. І коли Він був недалеко від дому, сотник надіслав своїх друзів сказати Йому: «Господи, не турбуйся, бо я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах. 7Тому й себе я не вважав гідним, щоби прийти до Тебе, але скажи лише слово, і одужає мій слуга. 8Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою підлеглих воїнів. Кажу одному: „Іди!“ – і він іде, а іншому: „Прийди!“ – і він приходить, і рабу моєму: „Зроби це!“ – і він робить».
9Почувши це, Ісус здивувався, обернувся до народу, що йшов за Ним, та промовив: «Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри».
10Повернувшись додому, посланці знайшли раба здоровим.
Ісус воскрешає сина вдови
11Наступного дня Ісус пішов до міста, що зветься Наїн; разом із Ним ішли Його учні та великий натовп. 12Коли ж Він наблизився до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина в матері, котра була вдовою; разом із нею було чимало народу з міста. 13Побачивши її, Господь змилосердився над нею й сказав: «Не плач!»
14І, підійшовши, торкнувся труни, а ті, що її несли, зупинилися. Тоді Ісус промовив: «Юначе! Кажу тобі, встань!» 15Мертвий піднявся, сів та почав говорити. І Ісус віддав його матері.
16Усіх охопив страх, і прославляли Бога, кажучи: «Великий пророк з’явився між нами!» і «Бог прийшов на допомогу своєму народові!»
17І розійшлася ця звістка про Нього по всій Юдеї та по всій тій країні.
Посланці від Івана Хрестителя
18Учні Івана сповістили його про все це. І він, прикликавши двох своїх учнів, 19надіслав їх до Господа спитати:
―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
20Прийшовши до Нього, чоловіки сказали:
―Іван Хреститель надіслав нас до Тебе спитати: «Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?»
21Саме тоді Він зцілив багатьох від хвороб, недуг та злих духів і багатьом сліпим дарував зір.
22У відповідь Він сказав:
―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачили та чули: сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка. 23І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя
24Коли посланці Івана відійшли, Ісус почав говорити народові про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром? 25На кого ви виходили дивитись? На людину, одягнену в м’яку одежу? Але ж ті, що розкішно одягаються й живуть у розкоші, знаходяться в царських палацах. 26То на кого ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка! 27Він той, про кого написано:
„Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм,
який приготує дорогу перед Тобою“. # 7:27 Див. Мал. 3:1.
28 Кажу вам: нема більшого за Івана серед народжених жінками, але найменший у Царстві Божому більший за нього».
29Весь народ, а також і митники, що слухали Його, визнавши справедливість Бога, хрестились хрещенням Івана. 30А фарисеї та законники відкинули волю Божу про себе й не хрестились у нього.
31 «Із ким Мені порівняти людей з цього покоління, – сказав Ісус, – і на кого вони схожі? 32Схожі на дітей, котрі сидять на базарі та кличуть одне одного, кажучи:
„Ми грали вам на сопілці,
а ви не танцювали.
Ми співали вам жалібні пісні,
а ви не плакали“.
33 Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба й не п’є вина, а ви кажете: „Має демона!“ 34Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“. 35Однак мудрість виправдана всіма її дітьми».
Ісус у домі фарисея Симона
36Один із фарисеїв запросив Його поїсти з ним. Зайшовши в дім фарисея, Ісус сів за стіл. 37І ось одна жінка з того міста, яка була грішницею, дізналася, що Він сидить за столом у домі фарисея. Вона принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром 38та, припавши до ніг Ісуса ззаду, плачучи, почала слізьми обмивати Його ноги й волоссям своєї голови витирати їх, цілувала Його ноги й мастила миром.
39Побачивши це, фарисей, який запросив Ісуса, подумав собі:
―Якби Він був пророком, то знав би, що жінка, яка торкається до Нього, – грішниця.
40Тоді Ісус звернувся до нього:
―Симоне, маю тобі щось сказати!
Той відповів:
―Говори, Учителю!
41 У одного позикодавця було двоє боржників: один був винен п’ятсот динаріїв # 7:41 Динарій був звичайною платою за робочий день. , а інший – п’ятдесят. 42Та оскільки вони не мали, чим віддати, він простив обох. Отже, хто з них буде любити його більше?
43Симон відповів:
―Я думаю, що той, якому більше простив.
Ісус відповів:
―Правильно ти розсудив.
44І, обернувшись до жінки, сказав Симонові:
―Бачиш цю жінку? Я зайшов у твій дім, а ти не дав Мені води для ніг, вона ж своїми слізьми обмила Мої ноги та волоссям обтерла їх. 45Ти не привітав Мене поцілунком, а вона, відколи Я зайшов, не перестає цілувати Мої ноги. 46Ти не намастив Моєї голови олією, а вона миром намастила Мої ноги. 47Тому кажу тобі: прощаються її численні гріхи, бо вона багато полюбила, а кому мало прощається, той мало любить.
48 Потім Ісус промовив до неї:
―Прощаються гріхи твої!
49А всі, хто сидів із Ним за столом, почали думати про себе: «Хто Він такий, що й гріхи прощає?»
50Він же сказав жінці:
―Віра твоя спасла тебе, іди з миром.
Поточний вибір:
Луки 7: НПУ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.
