Луки 18

18
Притча про наполегливу вдову
1Тоді Ісус розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
2Він сказав:
―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей. 3У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!» 4Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, 5але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
6І сказав Господь:
―Почуйте, що каже неправедний суддя! 7Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він? 8Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея та митника
9Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, Ісус розповів таку притчу:
10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником. 11Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник. 12Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!» 13А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!» 14Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
Ісус благословляє маленьких дітей
15Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні, побачивши це, забороняли їм.
16Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже. 17Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
Багатий керівник
18Один із керівників сказав:
―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне.
19Ісус відповів йому:
―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога. 20Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».#18:20 Див. Вих. 20:12-16; Повт. 5:16-20.
21Він же сказав:
―Усе це я зберіг змалку.
22Почувши це, Ісус сказав йому:
―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
23Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий. 24Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав:
―Як важко багатому ввійти в Царство Боже! 25Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26Ті, що почули це, запитали:
―Хто ж тоді може бути спасенний?
27 Ісус відповів:
―Неможливе для людей – можливе для Бога.
28Тоді Петро сказав:
―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
29Він відповів:
―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого 30й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.
Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
31 Ісус узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського. 32Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього. 33Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
34Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
Зцілення незрячого біля Єрихона
35Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню. 36Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
37Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить. 38Тоді він закричав:
―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
39Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав:
―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
40Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, Ісус спитав його:
41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе?
Той відповів:
―Господи, щоб я знову бачив!
42Ісус сказав йому:
―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
43І він умить прозрів та пішов за Ісусом, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.

Поточний вибір:

Луки 18: НПУ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть